ГЛАВА 33 ЧУДОВИЙ СУСІД

—    Який все ж тісний цей світ, Катюша, - розплився у приємній усмішці Данило. А по ньому й не скажеш, що здивований. - Ви давно тут мешкаєте? Чудові краї!

—    Ми нещодавно купили будиночок. Ви знайомі? - тепер настав час дивуватися Стасові. Бідолашний, він навіть не здогадувався, який це подарунок із сюрпризом.

—     Ми з Данилом Робертовичем разом їхали додому з відпочинку. У приємній компанії, - гарна ситуація, щоб поглузувати на дозвіллі. А що?

—    Звідки тобі відомо моє по батькові? – здивувався сусід. Стас не здивувався. Вже добре. Швиденько вигадую легенду:

—    Спадкова відьма. Вгадую на раз-два. А що, правда Робертович? – зіграти дурепку ніколи не завадить.

—    Може й прізвище вгадаєш? Підказка – як у відомої співачки.

—    Якщо не Пугачов, то Корольов, - треба ж, як добре (або не добре), що я тоді в паспорт його зазирнула. Тепер дивиться підозріло, починає боятися. Правильно, на це й розрахунок був. Добиваємо потихеньку, - Рік народження 1961, день народження ... по ходу днями був. Сьогодні 23, отже три дні тому. Подарунок ось - і вручаю коробку з пряниками. Ледве стримуюсь від посмішки. Як мені подобаються такі безпорадні вирази облич великих сильних мужиків, яким невтямки, що їх просто дурять. Нехай гадає, що вгадала. Стас покрутив біля скроні пальцем. Цей не купився, знає мої заморочки. Трохи пізніше, влучивши момент, пошепки запитав:

—    Ти що, його паспорт бачила? – здогадався. Приємно, що мене так добре знає.

Прекрасно посиділи у них на веранді. Мама у Данила – гостинна жінка. Їй вдалося вразити Єву своєю колекцією ляльок: від порцелянових з пишними перуками до маленьких пупсів. Одну ляльку Єва навіть отримала у подарунок. Все, Валерія Миколаївна – її кумир надовго, якщо не назавжди. Я дуже боялася, що Єва звідси взагалі йти не захоче.
 
Доки Стас традиційно розповідав медичні байки, Данило зачаровано дивився на мене. Цей погляд іноді просто обпалював, тому я намагалася відводити свої очі кудись подалі: на паркан, на ялинки, на клумбочку.

—    Днями привезли із бельгійського посольства мужика. Думав, інфаркт зароблю, – захоплено розповідав Стас. - Головне ж, проста операція - вирізати ніготь, що вріс, на мізинці. Наші вирішили допомогти – зробили загальний наркоз, щоби нічого не відчув. Чоловік боязкий, погодився. Зупинилося серце. Геракл Коля – анестезіолог зламав нещасному два ребра та пошкодив легеню, коли робив штучне дихання. Нічого не допомогло. Дефібрилятор не фуричив. Довелося розкрити грудну клітину та зробити відкритий масаж серця. Запрацювало. Залатали легеню, зашили, наклали тугу пов'язку на груди. Коли переносили до палати, санітари впустили й ногу нещасному зламали. Наклали гіпс і так доставили до палати. Чоловік через дві доби очухався й дико матюкався.

—    Я гадаю, претензій вистачало, - погодився Данило.

—    Його збентежив той факт, що ніготь, що вріс, ми так і не вирізали. Просто забули у переполосі.

—    Цікаво ви там розважаєтеся. У нас гумор простіший: павуки в компах селяться, оси, клавіатура кавою заливається, - тепер була черга розповідати Данилові про комп'ютери. Загалом кожен про своє.

—    У нас теж з комп'ютером проблеми. Начебто не сильно його напружували, а іноді глючить, - заїкнувся Стас. Даремно. Данило пообіцяв подивитися та виправити. Пізніше розмова плавно перейшла до автомобілів. Згадавши всі каверзні випадки на дорозі, коли майже не позбулися прав, не влипли в аварію, не нахамили ДПСникам, сплив факт мого невміння  керувати автомобілем.

—    Не проблема! – заявив Данило. Ще б пак, у нього, схоже, взагалі рідко траплялися справжні проблеми. - Можу порадити дуже хорошого інструктора.

І порадив. Себе!

—    Багатьох вчити довелося? – спитала на всяк випадок.

—    Маму вчив, Любашу вчив і ще трьох знайомих. Ніхто не скаржиться і на дорогах поводяться пристойно, – підтвердив свою компетенцію.

—    Любаша – це твоя дівчина? – поцікавився між іншим Стас.

—    Любаша - це моя молодша сестра, - відповів, трохи посміхнувшись. - У мене немає дівчини. І ця обставина дуже погано діє на мою маму, - він ніжно подивився на Валерію Миколаївну, яка мило гралася з Євою ляльками. - Хоче онуків, а ми з Любашею не дуже поспішаємо її радувати.

Факт того, що красива блондинка Любаша, яку я бачила на вокзалі, йому сестра, і без того ускладнювала становище.

З того часу в нашому домі тільки й розмов було, як про Данила. Він дотримав слова та почистив комп'ютер. Виявилося – банальний вірус пробрався, і я робочий стіл захламила. Стас не залишився у боргу - влаштував Валерію Миколаївну на обстеження до Центру, де у неї виявили каміння у нирках. Пізніше успішно подробили за допомогою лазерних технологій.

У середині серпня я записалася на курси водіння до автошколи, а щосуботи мама Данила доглядала за Євою (їй це було на радість, я бачила), коли її син вчив мене їздити на автомобілі. Причому на своєму, бо коли я сіла в машину вітчима, не змогла навіть зрушити з місця важіль перемикання передач. Вирішили машину змінити. Стас давно пропонував, але руки не доходили. Мерседес Данила був дуже зручний, але я боялася зіпсувати його.

— А якщо я поб'ю, ненароком? - запитала, а самій страшно.

—    Нічого. Він старий. Друзі з Німеччини пригнали, він із великим пробігом. Краще, звичайно, не бити, - і обдарував своєю чарівною усмішкою.

Спочатку я конспектувала облаштування автомобіля в автошколі, потім мені ще раз усе пояснював Данило. Я чекала на ці зустрічі й боялася їх одночасно. День за днем ми настільки звикли один до одного, що він мене почав називати Кеті, а я його Даня. Було багато ситуацій, коли я відчувала, що ще мить – і він поцілує. Я психологічно чітко вираховувала ці моменти й тікала раніше, ніж  могло статися неминуче.

Ми проходили складну тему «Паркування». Даня поставив мітки на двох ялинках, що росли за три метри одна від  іншої  білою фарбою – орієнтир. Потрібно було вписатись у простір між цими деревцями. Спочатку я цю процедуру робила ривками, потім із витягнутою шиєю. Даня нагадав, що для такого маневру достатньо дивитися у бічні дзеркала та дзеркало заднього виду. Не знаю, з якого разу все ж таки вдалося вписатися між ялинок. Відчуття, наче зробила щось дуже складне.