Розділ 4 Мурзік перемагає страхи.

Після тієї грози життя знову стало спокійним.

Дні були теплими та сонячними.Над селом співали птахи, у садах достигали яблука, а на луках дзиджали бджоли.  Мурзік часто лежав під старою грушею біля хати й спостерігав за подвір'ям. Іноді він навіть не вірив що він врятував кошення під час грози. Та кошеннята досі дивилося на нього із захопленням. Особливо біле кошення, яке він врятував.                 Того ранку сонце яскраво світило на небі.

Кури розгулювували подвір'ям і , як завжди сперечалися між собою.

-Це моє зерно! 

-Ні , моє ! 

-Я першою його побачила!!

Мурзік лише закотив очі. 

-Вони ніколи не змінюються ,- пробурмотів він.

Раптом усе навколо стихло.

Пташки співали тихіше.

Мурзік насторожився. 

Щось було не так.

І саме тоді на землю впала велика тінь.

Кіт підняв голову .

Високо в небі  кружляв орел.

Його величезні крила блищали на сонці, а гострі очі дивилися вниз. Орел помітив курей. І почав стрімко знижуватися 

-Ко, ко, ко !- закричали кури.

Паніка охопила все подвір'я 

Кури кинулися втікати хто куди.

Та одна з них не встигла.  Орел блискавично схопив її своїми гострими кігтями й підняв її в подвір'я .

Курка відчайдушно закричала. Мурзік завмер. Усе сталося так швидко,  він не встиг навіть подумати. Та потім він згадав кошення під грозою. Згадав свій страх. І зрозумів що не може так просто стояти.

-Ні!-вигукнув він!

Кіт біг через подвір'я 

Вітер дув по його густий шерсті і вухах.

Його лапи били по землі.

Орел уже набирав висоту перед польотом.

Але Мурзік не зупинився. Він розігнався на скільки міг. І стрибнув. 

На мить його здалося що він летить. Його кігті вчепилися в пір'я орла.

Птах від несподіваного голосно скрикнув. Курка випала з його лап і побігла до курника.  

-Ти що робиш кота?!- закричав він. 

-Рятую того хто потребує допомоги!- сказав Мурзік 

Орел сердито класнув дзьобом.

-Ти дуже сміливий , або дуже нерозумний!

Орел скинув його з крил . І притиснув до Землі лапами. І каже :- хочеш стати обідом ?

Мкрзік нічого не відповів. Лише кігтями вп'явся в крила і вкусив його. Орел злетів і полетів. І каже :- немає часу з тобою гратися! І полетів. 

І злетів високо в небо. Мурзік важко дихав.  Серце калатало так сильно, що йому здалося аж на все подвір'я .  Кури почали виходити із курника . 

І казати :  - Він наш герой ! 

-Мурзік найсильніший кіт!

Курка , яку він врятував подякувала за допомогу. 

-Прошу, адже ми повинні допомагати один одному ! - сказав Мурзік. 

Мурзік не вірив що ті кури що глуздували з нього. Вважали його невдахою будуть такі добрі.

Після того не було ні глуздувань, ні образ. Лише теплі слова.

Але він не знав що його чекає бій з найсильнішим і найстрашнішим ворогом .