Мурашки не обманюють

Глава 15

Ліхтар, який колись світив, більше не горить. У повітрі — ні вітру, ні голосів. Тиша.

Зошит лежить на лавці — відкритий. Але порожній. Жодна літера не з’являється. Всі знаки мовчать. Навіть мурашки — завмерли.

— Можливо, це і є відповідь, — каже Наташа.

— Що саме? — запитує Фаїна.

— Коли все затихає — лишається тільки серце.

Поліна проводить пальцями по обкладинці зошита. Вона тепла. Жива. Але не каже нічого. Тепер — їхній черга.

Подобається

#118 в Молодіжна проза
#118 в Підліткова проза

Відредаговано: 16.07.2025