Павук і його павутина

     Коли зранку з’являються перші промінчики сонця, всі мурашки просинаються. Радісно бігає малеча, радіючи новому дню. Трохи далі від мурашника, між гілками куща, на павутині сидів сонний і сумний павук. Через неуважність, у павутину залітали різні мушки, метелики та комарики, і вона часто рвалася. Тому павуку доводилося її ремонтувати, це не аби як його дратувало. Завжди вправно та майстерно прив’язував павутину по колу, ниточка за ниточкою. Іноді чути як сердито щось бурмотить. Мурашки любили спостерігати за павуком, десь сховавшись за листочком чи гілочками. Але через те що він був суворий, боялися навіть підходити ближче. Як тільки бачили що павук до них наближається, то перелякано тікали. 

     Із самого ранку, Джо із друзями гралися біля куща. Мурашки придумали собі нову розвагу. Вони вибігали на листочок, розгойдувалися і стрибали на інший листок. Їм було весело, вони голосно кричали та сміялися. Аж раптом роздалося тріскотіння, листочок зламався. У кутку павутини уважно дивився павук. Малечі стало дуже ніяково. 

- Мабуть, нам краще піти. - сказав пошепки Джо.

     Мурашки всі гуртом, помалу відійшли трохи далі від куща. Але здалеку помітили, як на місце зламаного листочка павук приніс клубочки ниточок павутини. Він активно почав щось в’язати. 

- Друзі, подивіться, павук там щось робить! - вигукнув Стів.

     Мурашки зацікавлено дивились на павука. Він у двох лапках тримав клубочки, іншими двома лапками в’язав. Через кілька хвилин, Джо і його друзі не аби як здивувалися. На місці зламаного листочка була гойдалка. Павук із павутини зв’язав міцні мотузки, та закріпив до гілочок. Мурашки зрозуміли, що павук зробив це для них. Обережно підійшли ближче. 

- Підходьте, катайтеся, я зроблю для вас ще одну. - підбадьорив малечу павук. 

     Джо перший стрибнув на гойдалку та почав гойдатись. Всі щиро раділи новій гойдалці. Павук навіть посміхнувся, він згадав той час, коли був дитиною. В дитинстві він любив веселі ігри.