Веселка

Із самого ранку світило сонечко. Аж раптом, десь із-за горизонту насувалась хмара, вище та вище. Вона була така зла, що чим ближче наближалась до сонця, то темнішою ставала. Здіймався сильний вітер. Темні клубочки відчайдушно намагались закрити сонце і ціле небо. На дворі стало темно. Все менше і менше пробивались промінчики сонця. Шуміло листя дерев, хиталась трава. Джо уважно спостерігав за природою через вікно своєї кімнати. Ніхто з мурашок не виходив із дому, тому що вітер міг віднести їх дуже далеко від рідного дому. Почувся сильний гуркіт в небі. То був грім. Весь мурашник здригнувся, немов від землетрусу. Було страшно. Мама заварила теплого чаю. Всі разом, тато і мама, братики та сестрички сиділи у кімнаті та розказували різні історії. Тільки Джо сидів один біля вікна. Грім продовжував то гарчати, то гриміти. Почав падати дощ. Кап - кап - кап, капельки води стукали по віконечку, ніби награвали цікаву дивну мелодію. 

Через деякий час виглянуло сонечко, дощик ледь накрапав. Джо зрадів світлим промінчикам. На небі він побачив якесь диво, дугу різних кольорів. Дуже здивувався, тому що бачить таке природне явище вперше. Ця дуга була схожа на веселий місточок через річку. Наче художник розмалював небо фарбами та рівними лініями.

- Мамо - тату, дивіться! - кричить Джо. Всім стало цікаво, швидко побігли до вікна. 

- Це веселка! - радісно промовила мама. - А які гарні та яскраві кольори! Гляньте діти - червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий. Скільки кольорів ми нарахували?

- Сім - вигукнув Джо.

- Веселка дуже гарний знак на небі. Він означає що негода закінчилась! - сказала мурашкам мама.

- Значить можна вийти на вулицю гратись? - зацікавлено спитав Джо. 

- Так, але будь обережний, там досить мокро після дощу.

Мурашці було цікаво, як виглядає веселка зблизька, він хотів доторкнутись до неї. 

 Джо вийшов із дому. Йому здалося що це природнє явище поруч. Побіг на зустріч. Вибігає на горбочок, а вона наче ще далі. Пішов на інший горбочок, та помітив, що кольори стали вже не такі яскраві. Мурашці навіть здалося, що веселка, піднімається в небо.

- Веселко, я буду чекати на тебе! - вигукнув Джо з цікавістю дивлячись вверх.

**********************************
Якщо вам сподобались пригоди мурашок, прошу оцінити зірочками, та підписатись.