Муха вилетіла з цього будинку. Вона не могла відчути тієї невидимої спустошеності, яка не має запаху, але осідає на стінах, шторах, людях. Тут уже давно не було надії, лиши залишки того, що ледве може називатися життям.
Муха зробила коло. Її крихітні крила блиснули у світлі. Вона летіла далі над дахами, над алеями, над припаркованими автомобілями. Може, десь знайдеться крихта хліба, трохи молока чи просто тепло. Може, в іншому домі менше болю. Або хоча б запаху втрати.
Вона не знала, що наступний дім збереже в собі іншу історію, інший біль, іншу провину, іншу правду.