Muerte Negra, сеньйора
Пролог
《Я не знаю будь что будет,
Наливайте, барон.
Тот, кого боятся люди
Пьет со мной горький ром.
Ночь. Дождь. Дым от сигареты
Вдаль уводят следы.
Ухожу гулять со смертью я,
Но лишь бы не ты.》
— Ой, я ніколи і нікого не кохала. І ніхто не казав мені слів кохання. Але я знаю точно, що заради кохання повертаються навіть мертві.
Дівчина встала та вийшла зі своєї гримерки відразу на сцену. Її обличчя освічувала купа софітів, а її посмішка подобалась кожному з гостів. Вона ненавиділа цю роботу, але вона її годувала. Популярність не приносила стільки грошей, як танці на пілоні. Клуби — це єдине місце, де вона могла бути самою собою.
Вона рухалась під гул музики, під погляди хлопців, але ненавиділа їх усіх. Іспанія вже давно не приносила їй спокою та гарних відчуттів, а людина, яку вона обрала, кохала не її. Ну, і не треба. Вона ж не знає цього почуття, їм просто було весело разом. І все. І це дійсно правда, але ніхто не може робити так з нею. Тому сьогодні кар'єра цієї людини полетить під три чорти...
#8848 в Любовні романи
#1950 в Молодіжна проза
Відредаговано: 07.06.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
