Післямова. ОСТАННЄ ТАНГО КОХАННЯ

В ту мить, як вогняний смерч охопив понівечений «Land Cruiser», з загиблими всередині, тільки дві людини відчули, що за нещастя трапилося біля каплички Кохання. Однією з них була ворожка Юстина. Жінка завжди знала коли ті сили, яким вона вже стільки часу вірно служить, забирають свою законну пожертву. До цього відьма ставилася спокійно, без будь-якого жалю та співчуття. Хто ж бо цим недоумкуватим людям винен, що вони частенько не мають міри в своїх бажаннях, і рідко коли задумуються про розплату за непомірні прагнення. Вона ж нікого ні до чого силоміць не заставляє, і навіть не заманює до своєї оселі. Самі приходять та благають заможності, влади, приворотного кохання й не тямлячи того, що не твоє ніколи твоїм не стане, а на чужому нещасті свого щастя не збудуєш. В результаті фінал завжди буває однаковим, і давно вже не викликає у ворожки ніяких особливих почуттів та емоцій.

Другим хто відчув прихід непоправної біди була стара циганка. Незважаючи на свій чималий вік жінка знаходилася при добрій пам’яті, і варто було появитися швидкоплинному видінню маленької дівчинки зі смішними косичками на голові, як вона згадала все. Той спекотній літній день, гамірний базар біля автовокзалу і двох пасажирок з села, яким вона запропонувала погадати. Старша категорично відмовилася від передбачень провидиці, а от її донька була вельми допитливою і цікавою. Циганка наче знову побачила ту карту життя, що була намальована тоді на дитячій долоньці. Хитромудре сплетіння стежок, роздоріжь і несподіваних зворотів. Навіть їй досвідченій гадалці і зрілій жінці було б непросто вибратися з такого складного лабіринту долі. Провісниця тоді намагалася застерегти малу, пробувала попередити її що не всяка коротка дорога є правильною, хотіла порадити набратися терпіння та трішки почекати тої хвилини, коли потаємні бажання почнуть справджуватися самі, та пара поспішала на закупи і її вже ніхто не слухав. Юна дівчина не почула циганського застереження і поради, десь на життєвій дорозі схибила, і поплатилася за цю помилку своїм життям.

Випльовуючи снопища іскор та випускаючи клуби ядучого диму, біля підніжжя пагорба, догоряв розтрощений кросовер. А нагорі, різкі пориви вітру на якусь хвилину розірвали густу пелену хмар на небі, і між їхніми клапотями вигулькнув повний місяць. В його сріблястому сяйві, біля каплички Кохання, серед тьмяного туману, дві примарні фігури танцювали своє останнє танго кохання.

четвер, 24 грудня 2020 р.