РОЗДІЛ 5. СПОГАДИ ПРО ДІВОЦЬКІ РОКИ І ПЕРШИЙ ПОЦІЛУНОК

Що таке чоловіче захоплення жіночою вродою Наталці довелося пізнати|, ще навчаючись в школі. Трапилося це в випускному, дев’ятому, класі, коли вона немов за помахом чарівної палички почала перетворюватися з незграбного худенького дівчати|-підлітка на молоду симпатичну дівчину. Якось навдивовижу швидко її цибата постава набула звабливих округлостей, риси обличчя стали більш виразними і чуттєвими, а у дзвінкому голосі з’явилися нотки грайливої ніжності. Вона розцвітала такою ніжною ароматною трояндою, що своєю миловидною чарівною зовнішністю викликала заздрість навіть у найближчих подруг.

У ту незабутню весну старші хлопці вперше почали серйозно задивлятися на неї, а на танцях, в сільському клубі, не стало спокою від настирливих залицяльників і нав’язливих кавалерів. Тоді багато молодих парубків намагалися привернути до себе її увагу. Пробували вразити серце дівчини своєю особливою дотепністю, невгамовною веселою вдачею і зазвичай невмілими, та недоладними компліментами. Але успіх на цих теренах посміхнувся тільки одному юнакові.  

Звали того щасливця Василем. Був він старшим за Наталю на декілька років і жив практично по сусідству з її обійстям. Хлопець тільки-но повернувся з армії і виглядав просто неперевершено. Височенного зросту, з м’язистою статурою і неймовірною фізичною міццю він нагадував дівчині легендарних атлантів|. Військова форма, худе обвітрене обличчя і чіткий командирський голос з першої зустрічі зачарували її. Враз захопили в полон всі дівочі мрії і фантазії з такою силою, що не залишилося більше місця для думок про ще когось іншого.        

Наталка і зараз в найдрібніших подробицях пам’ятає своє перше побачення з Василем. Почалося воно з прикрої неприємності. Якось повертаючись з міста в село, дівчина випадково підвернула ногу. На щастя в автобусі разом з нею їхав і Василь. Побачивши те, що трапилося він галантно запропонував їй свою допомогу і допоміг дістатися до рідної хатини. По дорозі вони трішки поговорили про різні повсякденні дрібниці. Головним результатом тієї короткотривалої бесіди стало те, що хлопець пообіцяв відвідати дівчину через день-другий| і дав зрозуміти, що якщо з її ногою буде все гаразд вони, можливо, разом сходять в сільський клуб на вечірні танці.

Звичайно ж, нога у Наталії перестала боліти ще задовго до того моменту, як до неї в гості прийшов Василь. Дівчина чекала візиту хлопця з надзвичайним нетерпінням. Вона відчувала дивовижне хвилювання, і трепет вже тому, що просто думала про нього. Тому, що весь час пригадувала собі його проникливі карі очі, приязну посмішку, сильні долоні. Ще не розуміючи, чому Наталя чекала від цих танців чогось дуже значущого і особливого.

Передчуття тоді не обдурили її. Вечір пройшов просто прекрасно. Всю дискотеку вони не відходили одне від одного ані на крок. Василь виявився не дуже хорошим танцюристом, але це невміння з лишком компенсувала його веселий товариський характер. Хлопець був душею компанії, знав неймовірну кількість веселих історій, і час з ним летів непомітно. Слухаючи, його жарти-примовки Наталка реготала до сліз, швидко забувши про все на світі. 

Поверталися з сільського клубу вони теж разом. Хлопець провів дівчину додому, і вже прощаючись біля її хвіртки, якось нерішуче поспитався:

– Наталко, а можна я зараз тебе поцілую?

Дівчина соромливо опустила очі, мовчанням даючи свою згоду. Він обережно взяв її голову в свої широкі долоні, поволі притягав до себе і міцно-міцно поцілував. Губи хлопця жадібно вп’ялися в її вуста з таким запалом, що Наталка ледь не знепритомніла від запаморочливої пристрасті, що охопила її в ту мить.