Глава 22

У темних коридорах стародавнього вампірського міста хитра жінка-вампір обережно спостерігала за ними. Вона знала: щоб послабити новачків, потрібно підставити їх там, де вони відчувають себе найсильнішими. Ідея з’явилася миттєво — створити ситуацію, де вони будуть змушені довіряти стороннім і одночасно ризикувати своїм життям.

Тим часом вони разом йшли вузькими вулицями міста, обговорюючи план, як підготуватися до зустрічі з лідерами клану. Вона вже навчилася відчувати магію навколо, а він захищав її від будь-яких небезпечних сигналів. Вони відчували силу свого союзу, але не підозрювали, що ворог уже наближається.

Несподівано перед ними з’явився один із вампірів-хитрунів, який запрошував їх до «нейтральної» зали для переговорів. Їхнє серце билося швидше: це була пастка, але вони мусили діяти розумно, інакше втратять перевагу.

Вона кивнула йому, і вони ввійшли разом. Усередині зали атмосфера була напруженою: тіні від ламп колихалися на стінах, а голос хитрої ворогині лунав серед шепотів інших вампірів:

«Ви нові, а значить — наївні. Перевіримо, наскільки міцна ваша єдність».

Вона відчула страх, але він притягнув її до себе і прошепотів:

«Не бійся. Разом ми сильніші за будь-які інтриги».

тоді вони зрозуміли: у цьому місті сила — не лише в магії та зубах, а у вмінні довіряти одне одному і розпізнавати хитрощі ворогів. Вони почали рухатися, спостерігаючи за кожним жестом ворогів і кожним їхнім словом. Їхня любов стала їхньою магічною бронею, непомітною для ворогів, але неймовірно сильною.

Перше випробування інтригами почалося — і вони знали, що виживуть лише разом, довіряючи один одному повністю.