«місячне кохання

Глава 13

Після цього випадку вони ще міцніше трималися один за одного. Кожен погляд, кожен дотик нагадував їм: справжнє кохання не боїться нічого — ні темряви, ні небезпеки, ні випробувань.

Того вечора, сидячи під місячним світлом, Аліса тихо сказала:

— Я ніколи не уявляла, що можу так любити.

— І я ніколи не думав, що можна бути настільки щасливим, — відповів Даміан, притискаючи її до себе.

І вони довго сиділи разом, відчуваючи тепло один одного та спокій, який дарує лише справжнє кохання.

Оксана Коновал

Подобається

#4811 в Любовні романи
#1188 в Любовне фентезі
#1547 в Фентезі

У тексті є: першекохання, вампір, темниці ночі

Відредаговано: 12.01.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись