«місячне кохання
Глава 10
— Це, щоб ти завжди пам’ятала, що ти — моє світло, — сказав він.
Аліса ніжно притисла кулон до серця:
— А ти — моє серце, Даміане.
І в ту ніч вони заснули разом під небом, усвідомлюючи: навіть у світі темряви їхнє кохання — як промінь світла, який ніхто і ніколи не зможе загасити.
Наступні дні Аліса і Даміан проводили разом, відкриваючи для себе нові відчуття й маленькі радощі життя. Вони прогулювалися порожніми вулицями під місячним світлом, сміялися, гралися зі світлом і тінями, і навіть холодна ніч не могла зупинити тепло їхніх сердець.
Одного вечора Даміан повів Алісу до старого саду, де ще залишалися незаймані троянди Він обережно взяв її руку і промовив:
— Кожна троянда тут нагадує мені тебе… ніжна, прекрасна і трохи ніжна, прекрасна і трохи таємнича Аліса засміялася і тихо відповіла
#4702 в Любовні романи
#1159 в Любовне фентезі
#1503 в Фентезі
Відредаговано: 12.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
