Одного вечора він запросив її на таємний бал у старому замку, де вампіри збиралися лише раз на рік. Аліса відчула страх і захоплення водночас, але коли вони стояли поруч, тримаючись за руки, ніч перестала бути страшною.
— З тобою я відчуваю себе живою, — тихо сказала вона.
А ти робиш мене людиною, — відповів Даміан, дивлячись їй прямо в очі.
Під старовинними люстрами, у світлі свічок, вони танцювали вперше так близько, що дихання перехрещувалося. Кожен рух,кожен дотик робив їхнє кохання сильнішим, нагадуючи: навіть у темряві можна знайти світло, якщо поруч є той, хто розуміє твоє серце.