Одного вечора, коли місяць високо світив у небі, Даміан зізнався: Алісо, я боюся, що можу зруйнувати твоє життя… Але я не можу жити без тебе. Але я не можу жити без тебе.
Аліса міцно стиснула його руку: — Я знаю про твою темряву, але я обираю бути з тобою. Навіть якщо це небезпечно, я обираю кохання.
І в ту ніч вони вперше по-справжньому по цілувалися під холодним сяйвом місяця, розуміючи,що справжнє кохання може подолати навіть темряву, що живе всередині них
Наступні тижні Аліса і Даміан проводили разом, але темна сторона його світу не давала їм спокою. Він боявся, що один неправильний крок може зашкодити їй. Одного вечора, коли вони прогулювалися на окраїні старого лісу, на них напала група мисливців на вампірів.
Даміан постав перед Аліса, готовий боротися. Серце Аліси билося, коли вона бачила, як він ризикує заради неї. В той момент вона зрозуміла, що кохання — це не тільки ніжність і теплі слова, а й готовність стояти поруч навіть тоді, коли страшно.