Це був класний вечір. Після нього ми пішли всі додому.
Після цього пройшов майже тиждень.
Було вже 31 грудня. Ось вже через пару годин Новий рік.
Мама накриває на стіл, тато приймає гостей, до речі серед них є Роуз, Софі та Джордж.
А я просто сиджу в телефоні і тут мені приходить повідомлення від Софі.
-Привіт!
-Привіт!
-Просто хотіла сказати, чекай сюрприз!
Я нічого не зрозуміла, але не стала їй писати так, як вона мала з хвилини на хвилину прийти.
І ось нарешті вона прийшла разом з Джорджем.
-Привіт!
-Привіт! – сказала я їй і показала, щоб вона йшла за мною.
-Що це ти писала, я нічого не зрозуміла!
-Побачиш!
-Добре! – відповіла я їй і рушила йти до столу.
На столі все так красиво було. Не могла втриматися!
Ми поїли, потім зустріли Новий рік та привітали один одного і тато почав говорити тост:
-Цей рік був незабутній і багато чого змінилося, але попри це ми всі разом і здолали всі труднощі! Бажаю, щоб в Новому році було набагато менше труднощів і все було добре!
Після цього ми знову продовжили їсти.
Лягла спати я в 5 годині ранку, адже ми розмовляли, потім коли гості пішли я допомогла мамі прибрати зі столу.
Останній хто пішов це був Джордж і він хотів мені щось сказати:
-Моллі, я хочу тобі дещо сказати!
-Я тебе слухаю!
-Я не знаю, як ти на це відреагуєш, але я хочу, щоб ти була моєю дівчиною!
-Що… що? Джордж мені треба все обдумати! - я не хотіла з ним зустрічатися, адже не люблю його, він мені тільки друг.
Після цього я пішла в свою кімнату.
Я знала свою відповідь, тому навіть не думала за цю ситуацію.
Я лягла спати і прокинулася від того, що мені знову снився кошмар про те, що я падаю у прірву.
Я вирішила вийти подихати повітрям у сад, адже я все рівно через цей сон не засну.
Коли вийшла, то побачила знову дуже світлий місяць.
Я на це не звернула увагу, а просто сіла на гойдалку.
Тут я помітила те, що місяць почав наближатися до мене… так, так саме наближатися. Я налякалася, але я ж Місячна принцеса, тому нічого страшного не мало статися.
І тут Місяць наближається все ближче і ближче до мене.
І от це яскраве світло нарешті зникло і я змогла доторкнутися до величезного місяця.
Я була в шоці від того, що відбувається.
Я почула голос:
-Не бійся, це твій дім. Можеш залізти на Місяць!
Що я і зробила, і була в ще більшому шоці від того, що він такий величезний та гарний.
Я не вірила своїм очам, я думала, що це сон, але ні це була правда! Я летіла все вище і бачила свій будинок з висоти пташиного польоту і навіть далі.
І тут Місяць зупинився, я побачила, що все таке красиве. Небо, зорі – вони такі великі я навіть змогла доторкнутися до однієї з них.
Це все просто казка! Але, як таке можливо? Чи це лише сниться мені?
І знову почула голос:
-Подобається? А це твій дім. Поки ти не виконала свою місію ти зможеш бувати тут. Тобі варто лише сказати « Місяць прийди » і ти зможеш сидіти вдома, а поки виконуй місію і повертайся…
Я зрозуміла те, що я весь цей час говорила саме з Місяцем.
Він спустився знову у мій сад.
Я спустилася на землю і зрозуміла те, що мені справді сподобалося на Місяці, адже я сиділа в тишині і спокої, і не було цієї метушні та проблем.
Мама з татом в цей момент чомусь вийшли в сад.
-Що сталося?
-Чому ти в такий час сидиш тут?
-Мамо, я була на Місяці!
-Що? Як ти могла?
-Але, що я такого зробила?
-А ти не розумієш?
-Ні!
-Ще скажи, що тобі там сподобалося і ти після місії повернешся туди?
-Так!
-Ну, що ж тоді все зрозуміло!
-Мамо, я хоч так, хоч так повернуся туди, досить за це розмовляти!
-Добре, можеш повертатися!
Я не витримала і сказала:
-Місяць прийди!
І тут батьки стояли в шоці, адже місяць спустився так близько до землі. Я вилізла на нього, (адже він був круглий) і він полетів вгору.
Коли він вже зупинився я запитала в нього:
-А де інші Місес?
-Вони живуть в спеціальному місці для принцес!
-Я теж там жити буду?
-Так, як і всі ті принцеси.
-Зрозуміло!
Я просиділа на місяці ще як мені здавалося годину. Потім попросила його спустити мене на землю, що він і зробив.
Я зійшла з Місяця та пішла в середину будинку.
І так, я справді була на Місяці годину.
Я вирішила сьогодні піти прогулятися в парк, тому через годину вже зібралася та не поспішаючи йшла, думаючи про те, що відбулося сьогодні вранці.
Я не помітила, як побачила перед собою Джорджа.
-Джордж?
-Так, це я, а ти, що гуляєш?
-Так, вирішила прогулятися! А ще хотіла тобі сказати, що я не погоджуюсь на твою пропозицію, думаю ти це вже й так знав. Ти мені друг і не більше розумієш?