Сон

- Ні, досить з мене. Ви як хочете, а я в номер. Залишу місце на завтра. Хто зі мною?

- Ніхто! Ми залишаємося!

Завтра в неї день народження. Черговий. Їй сумно. Вона має все і не має нічого. Ні навчання, ні достаток не можуть задовольнити її. Вона у тому віці, коли дівчинці хочеться … Хочеться , дуже хочеться відчути себе героїнею чийогось роману. Все, що було, це були випадковості, які,  як їй здавалося, не варті були ні сліз, ні суму. Бо, ти ж красуня, як говорила її мама, не розмінюйся на що попало, бережи  себе! Ага, тепер ця красуня збережена, мабуть уже нікому не потрібна. Період , коли хтось просто подобався, минувся. Тепер вона перебирає, за що ж саме він має їй подобатися. І врешті немає тих, хто б подобався. А вона хоче бути жінкою!

      Щасливою!

      Коханою!

У номері, на самоті, дістала недопиту пляшку вина і дозволила собі його допити.

Пішла на берег. В одному халатику, під яким нічого. Вечір був теплий . На пляжі нікого. Халатик залишився на лежаку.  Ступила на місячну доріжку і поволі пішла у воду. Вода була тепла, ніжно і спокійно торкалася її тіла. Поволі в уяві стали виникати різні фантазії. Мабуть спрацьовує допите вино. Самотня ніч, ніжна вода як чоловічі руки, що торкаються її тіла. Ніжний доторк колін, потім вище , вище і от вода торкається тієї частини тіла, яка збуджує в ній хвилю гарячих відчуттів. Її тіло тремтить від несамовитого бажання, руки самовільно торкаються грудей і це ще більше змушує відчувати внутрішню вібрація в середині свого тіла.

• Мрія моя, де ти?, - кличе вголос і по щоках котяться сльози непереборного бажання змішаного з вином.

Стоїть у воді з заплющеними очима, протягуючи руки до неба. І небо змилувалося над нею.  Уява спрацювала. Вона відкрила очі  і  у світлі місячної доріжки побачила силует прекрасного тіла, що наближається повільно до неї. Вона не бачить обличчя, бачить лише силует. Тіло, воно чудове! Ось воно поруч. Протягує руку, кличе за собою. Вона  дає свою руку і йде слідом. У воду. Глибше. Бере її на руки. Це  приємно. Пригортає до себе і вона відчуває грудьми його тіло. Чудовий сон, подумала вона. Потім , підтримуючи однією рукою, тримає її на поверхні води. Його обличчя весь час у тіні. Вона лежить на поверхні води і відчуває, як його інша рука погладжує всі частини її тіла. У неї все тремтить, таке можливе тільки у такому чудовому сні. Пальці ніжні , але впевнені, торкаються ніг і… вона не перечить, даючи дорогу наростоячому бажанню. Міцна рука впевнено тримає її на поверхні, і їй здається, що вона  у гарячій воді , а  ці чудові пальці знаходять те, що шукали. Це щось неймовірне і вона не стримується:

• Ти моя мрія!, - шепоче , а сльози самовільно стікають по обличчю у морську воду, - не зупиняйся, нехай цей сон не закінчується!, - хоче кричати, але боїться проснутися, тому шепоче. ЇЇ мрія її чує. Пальці все глибше проникають , вона  відчуваю блаженство, якого раніше собі уявити не могла, навіть читаючи чи переглядаючи інтимні твори. Це казка, яку не описав наповну ще жоден автор. Відчуває , що не вистачає сил, вона палає, але раптом руки сповільнюють свої рухи. Вона занурюється повільно у воду. Руки тримають її міцно! Я не можу потонути! - запевняє сама себе у цьому. Відчуває , як її торкаються тепер уже не руки, і це вже доводить до краю її бажання. Але… її беруть знову на руки, притискають до своїх грудей і виносять з води. Різка зміна температури приводить її до свідомості, хоча тіло ще палає гарячим полум’ям. Розуміє, що зараз проснеться.
• Це найкращий подарунок на мій день народження!, - мимоволі промовляє. Очі ще заплющені. Боязко їх відкрити.
• У тебе день народження сьогодні?, - чує уже навіть глос.
• Ні, завтра. А можливо вже і сьогодні., - вона не може зрозуміти, що з нею, де вона, і коли все відбувається. Єдине, що знає добре, це те, що зараз відчуває.
• Я була б щаслива, якби ти завжди був…
• Ти запрошуєш?
• Так,  у барі дівчата хотять святкувати. Але мені буде не весело.
• Чому?
• От якби ти, моя мрія зі мною…, - відчуває поцілунок на своїх вустах. І це була сама ніжність. Не хочеться відкривати очі. Але сон кудись зникає.  Вона відчуває прохолоду.
• Не спи, красуня! Буде тобі мрія, - чує голос і відкриває очі. У світлі місячного сяйва бачить чудове чоловіче тіло, що заходить у воду, поступово віддаляючись від неї. Вона лежить на лежаку, накрита своїм халатиком і розуміє, що  з нею не все в порядку. Що це за сон такий? І який може бути сон на пляжу? Чому вона мокра і гола?

    А силует зник у морі.

• Що це було?, - шепоче сама собі запитання. Зуби цокотять, не розуміє чи від того, що раптом стало їй холодно, чи від того неймовірного спогаду. Вона ще чує руки на своєму тілі, поцілунок… Поцілунок! Але ж це було так реально! Та навіть голос! Буде тобі мрія, - вона чує ці слова ще й досі. А який чудовий голос! А що як це був не сон?, - думала вона , йдучи до свого номера.