Соулмейт? What? You are crazy?

Наша компанія вовчих задниць вирішила сходити до найближчого кафе . Валері сподобався проведений ними час. Вона з впевністю могла б сказати, що найближчим часом у неї появляться друзі. Справжні друзі. Кафе "Біллі Четчер"*весело прийняло друзів. Його атмосфера піднімала настрій. Молоді люди сіли за столик біля вікна. Невдовзі прийшла офіціантка.
Валері знову була з білими очима. Усі замовили те, що хотіли й стали чекати на їжу.
- А, що сталося потім з малим Віллі й Тео? - поцікавилася Вал.
- Рейкен доправив тебе до лікарні та зник. А малюк був настільки настрашений, що довго неміг прийти до тями. Але потім йому вкололи снодійне і він заснув. Його батькам сказали, що він заблудився у лісі та не міг знайти дороги до дому. - відповів детально Стайлз.
-Ох... Треба буде провідати Блека і вибачитись. - запустила в волосся пальці Валері.
-Не переживай ми все йому пояснили, і він побажав тобі виздоровіти! - заспокоїла химеру Кіра.
Їжу принесли й усі почали їсти. Давненько у неї не було такого апетиту. Все-таки вона рада, що її прийняла ця компанія. Уже була сьома година вечора. Все було спокійно.
-Ай! - несподівано викрикнула Валері. Її права лодонь несамовито запекла. На ній почав проявлятися дивний візерунок. Коли усе закінчилось на лодоні у Джонсон була намальована частинка чорного гарчущого вовка спіраллю.
Усі з подивом дивилися на лодоню Валері. Таке вони бачили вперше.
-Це в тебе таке вперше? - поцікавився здивований Ліам.
-Так. Дивно.
-Вал, ми усі повинні поїхати до однієї людини, щоб вона пояснила нам, що це. Неможна затримуватись. - скомандував Скотт.
Припаркувавши недалеко свій джип, Стайлз разом із друзями рушив туди. Через п'ятнадцять хвилин Стілінскі рушив. А тим часом у Тео Рейкена...
Теодор був в темній кімнаті. Поряд з ним стояло ще двоє людей. Вони були також химерами.
-Скоро я познайомлю її з вами.-промовив Тео.-Ви повинні втертися в її довір'я. Поводитись лагідно і дружньо з нею.
-Хммм...І чим же вона особлива?-поцікавився брюнет,явно невдоволений,що до їхньої команди приєднається ще одна особа.
-Тебе зможе розчавити одним пальцем. Вона навіть не погляне на тебе,що ти вмієш пулятися електрикою.-хмикнув Рейкен. Його явно забавляла реакція на Валері.
-А за мене? За мене вона сильніша?-з викликом запиталась шатенка.
-А тебе дорогенька, вона візьме за хвіст і викине геть у смітник.
-Теж мені особлива...-тихо промовила роздратована каніма.
-А за тебе вона сильніша?
- Скоріше так, аніж ні. Її лють грає їй на користь.
-А яке її ім'я?
-Джонсон. Валері Джонсон.
Брюнет чуть не подавився водою.
- Ти серйозно?Джонсон?Рейкен, ти з'їхав з глузду!
-А, що таке?-здивований реакцією свого "напарника" поцікавився Теодор.
-Тео, Джонсони мисливці на таких як ми!Якщо її батько дізнається, що у цьому брав участь ти, тобі кінець!Її батяня головний у сім'ї Джонсонів, він може нацькувати на нас і інших мисливців.-промовив емоційно брюнет.
-Не переживай. Я їй запудрю мозок, що вона навіть не зрозуміє, що діється.-заспокоївся Рейкен.Він головний у їхній команді, і тому він немає показувати страху.-Головна ціль наразі втертись у довір'я.
Раптом у Тео дуже запекло у правій руці. Він розкрив лодонь і на ній почав появлятися малюнок. Це був білий вовк який гарчав у формі спіраллю.
-Що це таке?-здивовано спиталась каніма.
-Це мітка...стривожено промовив Тео Рейкен.
Валері і її друзі уже під'їхали до ветклініки.
-Емм...Скотт, я тебе поважаю, але я не настільки хвора, що б мене везти до ветеринара!-промовила Вал.
-Це не просто ветеринар. Скоро сама дізнаєшся...-загадково промовив МакКол.
Усі зайшли у приміщення. Повсюди були клітки для тварин. Звідусіль пахло лікарством.
-Доктор Дітон?Ви тут?-крикнув Скотт.
-Скотт, мій хлопчик!Привіт!Бачу ти привів друзів, заходьте.-промовив увійшовши чорношкірий чоловік.
-Так чому ж ви прийшли сюди?Щось трапилось?Нове вбивство?
-Ні, нічого такого.Валері, познайомся це Алан Дітон. Він ветеринар, але заодно мій наставник і друїд початківець.Алане, це Валері Джонсон. Вона недавно перетворилася у химеру-перевертня.-познайомив Скотт усіх. Вал і Алан пожали руку.
-Валері, покажи йому лодонь.-попросив МакКол.
Джонсон простягнула лодонь.
Алан нахмурив брови. Згодом його обличчя знову стало ясним, і він заговорив:
-Що ж Валері, таке я бачу перший раз,але я знаю відповідь. Це називається соулмейтом.-відповів Дітон.
-Соул, що?-перепитав Стайлз.
-Соулмейт-це коли у кожної людини є своя рідна половинка. Оці мітки з'єднують серця двох людей назавжди. Тобто вони не зможуть полюбити когось іншого крім своєї половинки.-пояснив Алан Дітон.
-Короче кажучи Вал, у тебе є друга половинка яка носить другу частину мітки.Цими мітками, ви з'єднані назавжди. Ти її не зможеш стерти, чи якось видалити. Наприклад, якщо у тебе сталася якась проблема, то це буде відчувати твоя друга половинка.-доповнив Скотт.
-Ти брав мою книгу?
-Нууу, вона ж лежала на видному місці, тому я і прочитав.
-Ще хочу доповнити Вал, що соулмейти бувають тільки у людей одного виду. Наприклад, ти химера,значить і твоя половинка химера.Також на осіб жіночої статі кладеться невеличке закляття. Жінки нічого не бачать. Вони не мають права поглянути на якогось іншого чоловіка.-промовив Алан.-Ти напевно не замітила, але ти можеш бачити уже без вовчої сили.
-Точно!А я і забула!Але ж нічого не сталося коли я поглянула вовчими очима на Скотта й інших.-здивовано відповіла Валері.
-Потрібно поглянути справжніми очима.Людськими. На перевертнях і інших істот існують різні соулмейти. Я лише розказав один з них за допомогою твоєї зовнішності. Ти зараз бачиш, але білий колір очей ще є. Що б він зник потрібно другій половинці поцілувати тебе. Так повністю зніметься закляття. Тобто ти станеш прив'язана зі своїм партнером навіки. І тільки смерть зможе вас розлучити...
Настав понеділок. Валері встала і пішла до ванни. Не забувши про лінзи, вона пішла одягатись.Вал вирішила, що вона достатньо здорова і їй уже можна навчатись.
У школі на Вал усі дивились. Усі вони не впізнали її. Назустріч ішов Тео. Він не замітив її й вони заділи один одного плечами.
-Дивись куди ідеш Тео.-прогарчала Джонсон.
Спочатку Рейкен здивовано дивився на юну особу, а потім його обличчя розплилося в хитрій посмішці.
-Ого, Валері!Новий прикид?А тобі пасує.-промовив Теодор детально розгядаючи Вал лице.
-Годі!Припини!У моєму лиці дирку зробиш.-промовила роздратовано Джонсон і пішла до свого класу.
Була фізика. Валері любила фізику. Почався урок до класу зайшла вчителька із ще одним хлопцем.
-Діти, познайомтесь з новим учнем...
-Дякую, але представлюся я сам.-перебив він вчительку.-Мене звати Річард Вест. Для друзів просто Річчі.
Це був брюнет із зеленими очима. Зовнішність його була красивою.
-Нууу, тоді сідай на вільне місце і розпочнемо урок!сказала вчителька.
Річчі сів ззаду Вал. Пройшов урок. До Річарда підійшло велике стадо дівчат. Але його зацікавила тільки одна особа, яка йшла проти течії.
.