Останнім часом мені здається,що щось страшне має статися. Дуже страшне. Я переживаю за Віллі. Він став замкнутим.
Сон Валері:
Я стою у якомусь темному приміщенні. Здається це закинута лікарня. Біля мене стоїть Віллі. Він плаче.
- Віллі, чому ти плачеш?
- Мені страшно...
- Розкажи мені усе.
- Я боюся щоб вони не перетворили мене на монстра.
- Про кого ти кажеш?Хто вони?
- Жахливі доктора...
Як тільки Віллі це промовив його почали тягнути якісь люди в масках.
- Віллі!!!Віллі,ні!Не чіпайте його!- кричала я,і хотіла побігти але мне зупинила чиясь сильна рука.
- Н Е Р О Б И Ц Ь О Г О!- прошипів Тео стискаючи моє плече сильніше.
- Відпусти придурку! Чому ти так поводишся не наче усе це нормально! У тебе немає серця!- викрикнула я. Тео відпустив мою руку. Він свою руку поклав на те місце де мало бути його серце. Але тількі підвів на мене свої очі сповнені горем. Я поклала свою руку на його серце, точніше на те місце де мало бути,але я нічого чула. Ні бій серця,ні чого, просто пустота... Віддійшовши від нього я побачила,що з його футболки тече кров.
- Ваалері вставай!-хтось тихо тормосив мене за плече.
- А,що? У Twenty One Pilots вийшов новий альбом?- проказала я.
- Ні,але я уже прокинувся.
- Таксс, то ти розкажеш, що з тобою трапилось?-поцікавилась я.
- Гаразд...-сумно сказав Блек.
- Віллі, зрозумій я не хочу зробити тобі шкоди, тільки допомогти.
- Почалося усе це після знайомства з тобою. Мені почали снитися кошмари про людей яких звали Жахливі доктора. Вони перетворюють простих людей на монстрів. Мені почали привиджуватись ці доктора, вони хотіли перетворити мене на жахливого монстра, але я не хочу. Сьогодні Маргарет мене попросила сходити у магазин. По дорозі я побачив Тео Рейкена він є помічником докторів, хотів мене забрати до них. Якщо я буду пручатися то вони уб'ють мене...
-Не переживай Віллі, я все владнаю.-сказала я, і положила назад спати малого. -Усе буде добре...
На вулиці ніч. Вітер приємно розколишує моє волосся. Навкруги ліс. Я постараюся допомогти Віллі усім, що у мене є. І цей Тео не той за кого себе видає. Я виведу його на чисту воду, щоб він не нашкодив Віллі... У лісі почувся вовчий рик. Дивно... У Бейкон Хілз не водяться вовки. Моя цікавість взяла верх, і я побігла босоніж по холодній землі.
Від побаченого я задеревеніла...
#874 в Фанфік
#2032 в Містика/Жахи
перевертні та інші міфічні істоти, романтика і драма, соулмейти
Відредаговано: 13.08.2019