Місяць мій провідник

Мій світ,мої правила

Темний ліс. Гілля б'є по обличчі.Яскравий місяць освітлює дівчину яка тікає від чогось.Серце сповнюється страхом. Важко дихаючи вона звалюється на землю. Над нею нависає якесь містичне чудовисько.Воно готується роздерт її на шматки...І вона прокидається, це тільки був сон.Дівчина падає з ліжка,і бурмочить собі щось під ніс.
-Прекрасний день починається завжди з "прекрасного" ранку.Добре,що я сьогодні нікуди не йду.
-ВАлері,боюся тобі портити настрій,але ти зараз маєш іти до школи!-сказала матір.
-От проказа!А я ще не підготувала собі "маску сарказму".
-Прошу поводься з усіма дружелюбно.
-Мамо,ми і так переїжатимемо.Навіщо заводити друзів,якщо я їх всерімно їх ніколи не побачу знову?
-Але всеодно,можливо ти знайдеш свого найкращого друга.
-Так,усе мені потрібно пертися до школи.Поговоримо після цього пекла.
-Не закривайся у свому світі.
-Мамо,я тебе поважаю і ти це знаєш,але якщо інші контактувати зі мною не хочуть, а ще в додаток називають дивачкою,то я зними дружити не збираюся.Мій світ,мої правила.

Генріх VIII

Подобається

#875 в Фанфік
#2013 в Містика/Жахи

У тексті є: перевертні та інші міфічні істоти, романтика і драма, соулмейти

Відредаговано: 13.08.2019

Додати до бібліотеки

Поскаржитись