1.5

Новий день, нові можливості. Рамезес неочікувано захотів аби я прийшла, зібравшись з думками поспішила, відверто кажучи я завжди думаю про нього, він дивовижна людина, один його голос зводить мене з розуму. Рамезес стояв навпроти свого стола, з надзвичайною швидкістю він опинився біля мене, його міцні руки обійняли мене за талію, легкий поцілунок залишився на моїх губах. Наші очі були майже на одному рівні, в голові була одна порожнеча, мені хотілось як найдовше розтягнути цю хвилину, проте він був призначений для Ії.
- Що ви робите?, Це не правильно!.
- Тобі не сподобався поцілунок?.
- Ви фараон.... Скоро буде весілля...
- Я знаю, непотрібно мені нагадувати, ти думаєш мене зможеш обдурити?.
- Перепрошую, я н- нічого не розумію?.
Я звільнилася з його обіймів і відійшла в сторону.
- Ти від мене не втечеш, я ніколи тебе не залишу...
У двері зайшов батько Ії, тому не дочекавшись відповіді яку б я зрозуміла, покинула його кімнату. У грудях билось серце, здавалось скоро вискочить, я торкнулась своїх губ і згадала його ніжний поцілунок, він наче пелюсточка рози залишився на моїх вустах.
Цілий день боліла голова тому прислухавшись до поради Ако вирішила піти до жерця. Там пахло квітами, було так чисто, затишно. Мене відразу відправили до найкращого, декілька поглядів і він припав до землі, я стояла в ступорі, можливо він так молиться. Вирішила все-таки підійти й запитати, проте він почав щось говорити, просити помилувати, що не признав.
- Я не пам'ятаю, щось ніби вийняли з моєї голови.
Він злегка звів голову й прошепотів, що допоможе повернути її. В мене не було сумнівів, якщо він зможе нехай зробить все як і раніше. Він завів мене в якусь тісненьку кімнату й дав мені якийсь відвар, почав читати на не знайомій мені мові й на мить в очах стало темніти, декілька рухів очима і пам'ять почала повертатись до мене.