1.3

Сильні руки тримали мене міцно, важко було їх відштовхнути від себе. Кеб дивився на мене наче на здобич, нічого окрім ненависті не побачила в його очах. Було важко зрозуміти, що сьогодні мене може вбити тигр. З усіх сил почала кричати, хоча б хтось врятуйте мене.....
- А А А А А А А А А А А.....
На мій крик прийшов Рамезес, він як промінчик надії з'явився в моєму темному житті.
- Чому тут такі крики?. 

Таким сердитим я ще його не бачила.
- Я лише караю винних, нехай буде прикладом іншим......що буде за не підкорення.
- Відпустіть її! Нікого не будуть карати до мого весілля, тим паче вона рабиня Ії.
Вони довго мене тримали, проте я сама вирвалась й побігла поки ніхто не передумав. У грудях наче полум'я, важко було зупинитись на одній із думок, який там чай, потрібно було щось міцніше. Дочекавшись ночі разом з Ако вийшли трішки провітритись, був непоганий заклад біля нас, там не було нікого з високих сімей, нам підходив.... Нікого зайвого. Все пішло плавно, хек був дуже міцним, найкраще пиво яке я пробувала у своєму житті. Ми говорили про все, було так приємно зустріти когось схожого на тебе, разом з Ако я почувалась не самотньою. Після гучної гулянки ми повертались до дому, важливим було не натрапити ні на кого, тоді точно ніхто не допоможе. Так ми проспали до ранку, голова ніби ділилась на частини, не зрозумілі сновидіння були зі мною цілу ніч.
(СОН):
-Ти найпрекрасніша зірочка в цьому небі, нікого тобі рівного не було й не буде, моя донечка.
Вона так ніжно гладила моє волосся, було таке відчуття ніби я в дома.
- Мама, мені ніколи не зрівнятись з тобою, коли ми підемо гуляти?, так хочеться в сад.
- Скоро мила моя, ще декілька шпильок у волосся і все підемо підкорювати світ......
Що за жінка мені снилась не вже пам'ять повертається до мене, проте вона не моя......а Асму!. Вирішила нікому нічого не говорити, хто знає чому я нічого не пам'ятаю!.
Я відразу почала працювати, важко було в таку то спеку!. Кеб дав про себе знати під вечір, велів помити усю зброю, витерти й покласти по черзі. Її було досить багато лише під ранок з усім справилась, сили майже не було, виспатись зовсім не встигну. Посеред ночі я почула стукіт у двері, мені було моторошно дивитись хто там, тому мовчки лежала не рухаючись...
Із самого ранку всі бігали були в хорошому настроєві, біля моїх дверей лежали фрукти й вода, я і забула, що вчора нічого не їла, певне це Ако подбала про мене.