Коли сонце проводжало місяць, я стояла й спостерігала як могутньо розповсюджуються промені, мені подобався темний час доби, проте й днем неможливо не захоплюватись. З часом зрозуміла де я і хто. Єгипет ділився на чотири частини, перша могутнього сонця, фараоном якого є Рамезес, місяця- Іа, землі- Кеб, води -Тія. Та жінка з якою я їхала була фараоном частини місяця Ія, на її грудях був знак місяця усі його фази. Найсильнішими були сонце й місяць, у них мало бути весілля, проте Ія відмовила і їхала до частини землі, тоді нас і перехватили. Готувались до пишного банкету, я рідко була біля неї, так забула, мене звуть Асму. Кожний день я приклонялась до кожного, щоб показати свою шану, але ніхто цього не цінував, п'ять ночей поспіль приходила до неї, щоб поговорити.... та ніхто мене не слухав, було видно відразу прислуга тут ніхто, ми прирівнюємось до тварини. Ія вибрала дивовижну сукню, та вона взагалі не раділа, в мене виникало одне лише питання, чому вона відмовила, а зараз сміливо несе свою долю?. Батько відмовився бути на весіллі, дві частини стануть єдиними й могутніми. Коли сонце зайшло за хмари я вийшла подивитись в сад там я й побачила Рамезеса, тату сонця на його руках, карі очі ніби пітьма, волосся було таким чистим й чорним наче попіл, на хвилину я потонула в його очах, він помітив мене, лише усмішка розтеклась по його обличчю, серце почало битись сильніше, я відвела погляд зрозумівши що не витримаю його погляду. Грала дивовижна музика, усі рабині танцювали й плили від усмішок фараонів, тільки Ія сиділа, опустивши голову рахувавши хвилини. Мене бентежило, що мені не відома моя доля, і що я повинна зробити аби врятувати її.