- Тільки не вмирай! Кажи що небуть!
- Ма..мо..
Розпечений пісок розлітався під ногами молодої жінки яка що сили бігла по допомогою, а безжальне сонце пустелі лише погіршував становище маленької дівчинки. Яд піщаної кобри дуже швидко розповсюджувався по маленькому тілу, і дихати ставало усе складніше, а навколо не було ні душі. Жінка з усіх сил бігла у перед, намагаючись вийти на шосе.
- Тримайся! Тільки тримайся! – казала вона, поки перед її очами не з’явився чоловічий силует біля мікроавтобусу.
Якийсь старий стояв прямо по серед дороги і спокійно допалював свою цигарку.
- Гей! Допоможіть! Будь ласка! – ледь не перечепившись кричала вона.
Але той, не звернувши на них жодної уваги, кинув недопалок на узбіччя і спокійно почав сідати у машину.
- Гей! Ви що?!
У той самий момент, дівчинка сильно стиснула руку жінки, та почала жадібно хапати повітря. Розуміючи становище, вона побігла так як ніколи. Вона продовжувала кричати водію, і вже майже діставшись автівки, раптом відчула запах паленої резини, та звук мотору. Мікроавтобус швидко поїхав у перед, поступово розчиняючись вдалині.
* * *
«Тррр…тррр…тррр» - пролунав вібро-дзвінок. Жінка швидко прокинулась та озирнулась навколо зітхнула за полегшенням.
«Дякувати Богу…то був лише дурний сон».
- Тільки не вмирай! Кажи що небуть!
- Ма..мо..
Розпечений пісок розлітався під ногами молодої жінки яка що сили бігла по допомогою, а безжальне сонце пустелі лише погіршував становище маленької дівчинки. Яд піщаної кобри дуже швидко розповсюджувався по маленькому тілу, і дихати ставало усе складніше, а навколо не було ні душі. Жінка з усіх сил бігла у перед, намагаючись вийти на шосе.
- Тримайся! Тільки тримайся! – казала вона, поки перед її очами не з’явився чоловічий силует біля мікроавтобусу.
Якийсь старий стояв прямо по серед дороги і спокійно допалював свою цигарку.
- Гей! Допоможіть! Будь ласка! – ледь не перечепившись кричала вона.
Але той, не звернувши на них жодної уваги, кинув недопалок на узбіччя і спокійно почав сідати у машину.
- Гей! Ви що?!
У той самий момент, дівчинка сильно стиснула руку жінки, та почала жадібно хапати повітря. Розуміючи становище, вона побігла так як ніколи. Вона продовжувала кричати водію, і вже майже діставшись автівки, раптом відчула запах паленої резини, та звук мотору. Мікроавтобус швидко поїхав у перед, поступово розчиняючись вдалині.
* * *
«Тррр…тррр…тррр» - пролунав вібро-дзвінок. Жінка швидко прокинулась та озирнулась навколо зітхнула за полегшенням.
«Дякувати Богу…то був лише дурний сон».