Пролог

Ось ви живете, мрієте, будуєте плани, навіть не уявляючи, що відбувається у світі... А що, якщо я скажу вам, що магія існує? Про неї знає лише дуже обмежене коло осіб, вони бережуть цю істину в суворій таємниці. Вони ніколи не розкажуть вам, що наш світ на порозі гибелі. Та якщо ви хочете дізнатися правду, тоді слухайте...

Я — одна з них. Попри те, що в нас живе магія, ми навчилися бути звичайними людьми. Нічого дивовижного. В нас немає хвостів, під одягом не ховаємо крила. Харчуємося фастфудами і їздимо на метро... якщо грошей немає. Щоправда, в мене гроші є завжди. Все тому, що мій батько, магістр світлих сил, іншими словами — король всіх добрих магів, ще й успішний бізнесмен. Він володіє автомобілебудівною компанією.

Ми всі десь працюємо. Наприклад, я за освітою ландшафтний дизайнер. Зізнаюся, іноді на роботі, коли ніхто не бачить, я користуюся магією, але дуже рідко.

Ми приховуємо від звичайних людей свої здібності, аби уникнути того, що було в Середньовіччі. Ну, пам'ятаєте оце: «Відьма! Розпалюйте вогнище, будемо смажити шашлики!»? Ми, маги, не любимо, коли з нас роблять шашлики. Я скажу більше, робити шашлики зі світлих магів взагалі дуже неправильно! Хоча б тому, що робити комусь зло нам страшенно не вигідно. Ми отримуємо все те, що віддаємо у світ. Це відбувається отак: ось я, світла магиня, зробила комусь зло, а ще до вечора в мій будинок вдарила блискавка (до прикладу). Або ж якщо мій батько обдурить когось заради наживи, його бізнес одразу потерпить великих збитків. Це працює і навпаки: допоможемо комусь, добро станеться з нами. Щоправда, допомагати треба від щирої душі, а не з розрахунку, інакше все дарма. Карма, щоб її. Крім того, є ще й таке, що рівень нашої магії коливається. Діяння зла вбиває у нас магію, а добра — підсилює її.

Тепер ви зрозуміли, чому бізнес тата такий успішний? Батьки щорічно займаються благодійністю. Мама взагалі володіє благодійним фондом, тому її дар зцілювати надзвичайно великий, а в домі — гармонія та порядок. Що вам скажу, бути магами круто!

Якщо вас цікавлять чорні сили, то в них не так. Вони можуть робити, що хотіти і як хотіти, їх сила зростає, коли вони творять зло. Саме цього й прагнули їхні предки ще сотні років тому, коли продали душу демону. Колись всі маги були світлими, але потім ті з них, що бажали владу, відділилися. Вони — зрадники. Навіть говорити про них не хочу!

Щоправда, не всі...

Був у їх клані той, хто абсолютно виділявся. Він, як і я, був особливим. Можливо, саме тому нас так тягнуло одне до одного. На зустріч з ним я й поспішала цього літнього ранку. Ні, ця історія жодним чином не про любов, адже наша місія набагато важливіша за особисте щастя. Але в ті світлі деньки я ще уявлення не мала про загрозу для мирного населення, а тому бажала одного — прекрасної сім’ї з коханим. Як ви, певно, могли помітити, мої мрії нічим не відрізнялися від мрій іншої двадцятитрьохлітньої закоханої дівчини.

Повторюся: ця історія не про любов. Але розпочалася вона саме з любові.

— Амель, я справді хочу бути поруч... Повір мені, — прошепотів Умар, лиш варто нам було побачитися. Ця тема була для нас нескінченною, оскільки ми вже не один десяток разів обговорювали її, але досі не змогли наважитися на прийняття рішення. І зараз ви зрозумієте чому.

Умар — той виняток, який підтверджує правило про чорних магів. Тобто він — звичайна людина, яка народилася в сім'ї магістра зла, але має добре серце. І я впевнена, що якби він володів магією, вона була б доброю. Як така дитина могла народитися в такій злобній сімейці ні я, ні сам юнак, ні його батьки тим паче зрозуміти не могли, але, гадаю, не варто пояснювати, що не такого спадкоємця мріяв побачити клан темних.

Ми зустрічалися вже понад рік. Звісно, таємно, бо ж хіба наші сім'ї будуть у захваті? Та серцю наказати неможливо і тому я не втомлювалася знаходити в цьому послання від вищих сил.

Все життя мене називали обраною. Твердили, що я особлива. Бачте, останньою таким сильним даром повітря володіла лише моя прабабуся. Янголи, наші наставники та джерело нашої сили, дарують дуже рідко такі здібності, як у мене, отже в мене є важлива місія і тому я маю бути слухняною, розумною, обачною і бла-бла-бла... Я почувалася птахою у клітці, заручницею свого статусу принцеси добра. І лише з Умаром я була просто Амель, коханою, потрібною, ніжною, беззахисною дівчинкою. І мені це до дідька подобалося! Про збереження світу на ту мить я не думала. Не розуміла, що сама розхитувала ваги, на яких стояло добро й зло.

— Тоді чому просто не почати жити разом? Ти ж сам кажеш, що вдома нещасний! Ти — не такий, як вони. Ти інший. Твоє місце поруч зі мною, поруч з нами всіма... — прощебетала я, дивлячись у його чисті блакитні очі. Умар ледь всміхнувся.

— Сонечко, ти не уявляєш, як я хочу бути з тобою постійно! Але хіба ти думаєш, твій батько, сам Джон Алскід, прийме мене у свою сім'ю і ми будемо щасливо жити серед світлих магів?

Я закотила очі. Ой, припини заради всього святого! Мій батько — добряк! Він пече печиво і співає гімн Америки, коли в нього гарний настрій. Знайшов мені тут тирана.

— Так! Саме так я і думаю... Слухай, завтра дуже важлива подія мого життя — мій День народження і церемонія посвячення. Мене представлять магам новою берегинею і спадкоємицею магістра. Буде вечірка. Я дуже хочу, щоб ти був поруч. Може твоя сім'я й любить пишатися надздібностями, але ми дуже земні і прості. Батько зрозуміє. А якщо й ні, мама зможе тебе зцілити... — це був гарний аргумент, правда ж? — І брат все одно вже знає про нас. Наважуйся...

Він довго вдивлявся в мої очі, ніжно всміхаючись. Я знала, цей крок був для нього надто важким та відповідальним. Але водночас знала і те, що в душі він давно прийняв рішення.

— Гаразд. Спробуймо піти проти всіх...

Я завищала на радощах і міцно обійняла Умара.

Сонце яскраво сяяло над Нью-Йорком, а люди поспішали у справах, не звертаючи на нас уваги. Ще ніхто не знав, що в цю мить доля змінилася, а ті, що бажали особистого щастя, необачно перенесли давню, мов світ, війну добра і зла на новий, набагато серйозніший, рівень. Ми мріяли про своє спільне майбутнє, ще не знаючи, що вже зовсім скоро нам буде геть не до романтики. Коли в світ приходить хаос, йому необхідний супергерой. Та кому з нас судилося ним стати?