Затишшя перед бурею

-Ярослав заду! -крикнув Борис й тут же одна із тварюк вдаряє по Ярославу.
-Ццц.. тварина..егоїстична.
Ярослав бере в руки меч робе замах на потворну істоту, істота ухиляється Ярослав робе другий замах удар прямо в груди потворі.
- Ярослав все гаразд?
схвильовано спитав Борис. 
-Наче все добре от тільки та ударила по спині, за мене не переживай, що на думку команди, як справи у них шо із ними? 
Стривожено розпитував, йому було саме головне це щоб всі були живі особливо Хана.
-Так діло тут більшість людей поранені Яна і Женя вони відбилися від потвор і віднесли ранених в медпункт, а ось Хана вона боролася проти вельжиків і один із них її заразив ми пробували її врятувати но зараження від вельжиків дуже сильне так само як і сама потвора. Ми не можемо зробити так щоб втрат було більше тому ідемо дальше я не хочу щоб вся команда прийшла на щиті, тому давай іди до всіх в укриття.
він зробив великий вдох й видих. -Потвор мало тому можемо відпочити я перевірю і прийду до вас. 
-а-аа зрозуміло.
Ледве промовив він, у Ярослава зараз така каша в голові що він ледве ледве зміг сказати хоть щось, Ярослав дійшов до корпуса і тут хтось вривається в нього.-Ярослав господи із тобою все гаразд, в тебе кров на спині а рука, що із нею давай швидше до медпункту! 
Крутила вона його і поспішаючи говорила начебто вона його перший раз бачить. 
-А ти Барсика бачив? Його одного немає в корпусі потрібен він мені терміново, добре потім зараз головне ти.
Взяла вона його за другу руку яка не була ранена і начала тягнути до аптечки.
- Яна тут немає нічого такого. 
- Немає ти з глузду з'їхав не опрацюємо рану то можеш остатися без руки, ні я сказала ідемо в медпункт і крапка. - от якщо я не погоджусь ти не відстанеш, так?- Правильно тому ходімо. 
В коридорі почувся шум і незабаром в кімнату зайшов Борис.-О-оо а ось і наш Барсик ну що потвор більше немає то ми можемо відпочити ? - Яна я же говорив мене так не називати.-сердито сказав Борис.-Ну а на думку того що потвор більше не має це правда ми можемо розслабитись но завжди потрібно бути на готові хто його знає, що може статися. - ой ну тобі даже друге ім'я дати не можна, ти зовсім нудний так і міг порадіти, що ми вже все зробили.
- Я не проти, що ти мене називаєш но оцей Барсик звучить як бутоби якийсь тупоголовий кіт но на тему радості а чому тут радуватися?! Тобто я не в цьому сенсі, ну а що тут радіти якщо більшість людей ранених і заражених цим клятим вірусом так я розумію вам хочеться відпочити порадіти, що ми подолали за останній місяць 20тис. монстрів а може і більше, но ми все одно не можемо думати, що подолали всіх, тому не розслабляємося.А зараз можемо відпочити, все можете робити що завгодно я піду у кімнату теж відпочину.
Барис розвернувся і вийшов із кімнати.
- І так як ми відпочиваємо то може ми в карти зіграємо на-а, о на бажання!хто буде? ай да кого я питаю давайте ідіть сюди і це не обговорюється. 
Промовила Яна, вона знала то що ніхто не буде грати іза того що померла Хана а ми тут розважаємося но це найкращий варіант щоб не згадувати що сталося за цей день так сказати відвести думки. 
- Яна я не буду, піду краще до Бориса. -Розвів руками Ярослав і направився на вихід.
- А добре, Ярослав ти знай, якщо щось буде не так то ти тільки скажи а то ти не дуже виглядаєш ні ні я не про то що у тебе зовнішність некрасива, а про то що у тебе не здоровий вигляд. - Яна я все правильно зрозумів тому не переймайся. 
Яні побачилось як Ярослав усміхнувся він що вміє посміхатися, но коли Яна про це думала Ярослав швидко пішов із кімнати, вона навіть цього не встигла помітити. 
-Ну, що Яна будемо вже грати? 
- Промовив Женя нетерплячим голосом. - А да, вже роздаю карти. - Роза і Макс будете із нами? - на всякий випадок розпитав Женя чи будуть грати. - Ой да що ви я не вмію. - промовила Роза. - Ой що ти роза давай грати навчимо не бійся! - поклав свою руку на плече Рози і повів до столу.- Ну як просите то можна і попробувати зіграти. -Роза ти у нас то новенька тобі тут більшість людей не знайомі, так імена із нашої групи то ти знаєш но якщо щось не знаєш то ти тільки скажи. - Ну зараз у мене немає питань.А ні все ж таки є монстри або як ви їх ще називаєте, потворами? Я так і не зрозуміла звідки вони і шо за вельжики? -Ти й правду цього не знаєш? розкажемо шо і до чого, звідки потвори? Вони із озера ян-зеро після того як археологи розкопали старі доми й гроби залишки тварин і так далі де колись було місто а те місто як ми знаємо було зараження вірусом "чума" й тоді від тих археологів пішло зараження по всьому місту, після того один "вчений" хотів зробити проти засіб від чуми, зробив но людські клітини наскільки слабкі, що із-за цього начали робити мутації, спочатку люди ходили як зомбі, потім на тілах появилися плями, такі як були у хани сама бачила, від тих плям мозок людини втратив контроль і перестав слухатися й після того людину повністю поглинає вірус як рак повільно й боляче, в людини появляються то великі зуби то великі щупальці, це дивитися як боролася людина із цим вірусом здалася швидко чи повільно, від цього є ті самі вельжики вони потвори дуже сильні но вони ідуть на третьому місці точніше третій ранг сили і смертності. 
Пауза.
Вдих. Видих. 
-На другому це філоїди вони із сильним ядом великими клешнями і їх рик може тебе зробити глухим на деякий час. А на першому місці це ельдери вони великі і по розміру і силою їхній яд дуже смертельний вистачить лише получити одну дозу і все ти труп або потвора, крик цієї потвори дуже голосний, що точно оглохнеш не дивитись на їх розмір дуже швидко передвигаються ти не встигнеш подивитися на нього як вона вже позаду тебе, ця потвора просто ніщо, но якщо подивитися на їхнього короля самого головного який знаходиться в тому самому озері ян-зеро угадай хто це, да той самий вчений а точніше Детмар.
Женя подивився на Розу й продовжив.
-Ти повинна будь як знати це ім'я да воно не таке популярне но Детмар як знаєш це наша головна ціль,тому ми повинні вбити малі ранги і великі щоб після того дійти до Детмара і кінець кінцем закінчити цю війну. Так я уже все розказав начебто. - Тобто Детмар зробив ліки від чуми, но замість того щоб ліки врятували, вони на оборот зробили тільки гірше, а Детмар чого він тоже потвора? 
-А тут просто, він також прийняв ліки пробував все щоб ліки не подіяли як на інших людей но все зробилось тільки гірше, він пішов до озера закінчити із життям но чума і всі ті ліки які він приймав змішалися в одне єдине і його смерть помогла зараженню зробити мега-монстра. -Так а ще зараження по всіх країнах. 
- доповнила Яна.- А звідки ви це знаєте? - нуууу -не охоче простягнув Женя. - Хтось легенди говорив, ну а ми збирали інформацію із живих істориків, людей які вижили, людей із других команд і всі ці розкази складали в одне єдино щоб дізнатися що за небезпека нас жде і чого остерігатися.- тобто ці історії можуть бути не правдивими. 
- може бути но не точно, всі розкази збігалися тому думаю то що це все ж таки правда. 
- утверджував Женя. -хех, у мене уже немає карт лишилися тільки ви вирішуєте хто виграє а хто буде виконувати бажання. -Із посмішкою промовила Яна. -не зрозумів, поки ми говорили то ти, ах ти ж. - так-так все ж таки я виграла, тому давайте догравайте, я чекаю. - перебила Яна женю, пройшло кілька хвилин і вони закінчили. - ха я виграв! - ах тиж колдун! Не міг мені піддатися я так ніколи не навчусь грати. - ой да навчися ще, всі вчаться на своїх помилках.
Усміхнувся Женя й підморгнув Розі.
- ай да що ви кричите і так голова болить. - із спросоння сказав Макс Женя розказував історію то Макс заснув. - ой Макс а ти що спав? 
Здивувалась Яна вона даже не помітила що той спав.Він був таким тихим як завжди це даже не здивувало, но він ніколи не був таким подавленим і він завжди тихо но був учасником в усіх розвагах невже йому стало нудно? Або тут діло не в цьому. Да і його можна зрозуміти в нього недавно померла мама в основному не мені судити. - Да якось вийшло, я думав сидіти із вами грати но потім якось заснув, ви вибачте. 
- ой да, що ти Макс не потрібно вибачатись.-Із усмішкою сказав Женя. - кх-кхм! Бачу всі в зборі. -промовив Борис тут же збільшив тон бо помітив, що його хочуть перебити. - Почекайте так я знаю то, що ви скажете то що ну знов робота. Но ми із Ярославом поговорили і прийняли цей день відпочинком відпочивайте, но завтра ми будемо робити на роботі Женя роза і Ярослав будуть в корпусі лагодити електрику і зв'язок, ми же повинні хоть якось зв'язатися із командою 2-ЛС ми даже не знаємо, що там із ними тому остальні ідуть зі мною розвідувати, що там коїться і заодно по дорозі перевіримо чому це зв'язок обірвався може все ж таки це провід. Думаю всім все зрозуміло тому відпочивайте і готуйтеся до завтрашнього.
-Так точно! 
Гуртом голосно крикнули. Борис кивнув і пішов назад до кімнати по дорозі він зустрівся у вузькому коридорі із Ярославом вони тільки заглянули один одному в очі і розійшлися в різні сторони не сказавши нічого. Ярослав прийшов до команди дивлячись на них помітив,що вони із підозрою на нього дивляться не потерпів сказав. - Да що таке,що ви так дивитися!- Ярослав не зміг стримувати зло в собі і викрикнув, у нього було таке відчуття ніби він щось таке зробив що його жде страта. - Що ти робив із в одній кімнаті. - Із підозрою вимовив Женя. - Трястя твоєї матері,що можна робити в кімнаті!? - Нуу, як бутоби ти не знаєш. - Женя уже вимовив так що начебто насміхається. - Боже Женя , що за, ти думаєш що кажеш.
- Ну знаєш ви в одній кімнаті, да і Борис із неї вийшов таким щасливим і ви довго не виходили із неї. - Це не значить що я із ним. - Ага ага так якого в тебе його одежа. - А "якого" я повинен бути в порвані одежі. - Ти не відповів на питання чого ти в його одежі? - В як це його одежі. - Ярослав подивився на одежу і зрозумів що надів чужу одежу. - І правду Бориса одежа. - розвів руками і хмикнув. - І що надів мені іза цього вмерти?
- Ай да іди ти. - А що як аргументи говорити то ти даже не продовжиш умовляти, що я і Борис. - він хотів продовжити но хтось став між ними перегородив Ярослава від Жені, Яна! це була Яна вона стала між ними вона не хотіла щоб вони сварились чи сперечалися? -Яна що ти? 
В її очах було розчарування злість вона дивиться на Ярослава а потім на Женю доволі маленька дівчинка стоїть між двома великими хлопцями, якщо вона стоїть около Ярослава то виглядають як батько й його дочка, Ярослав погладив її по голові.
- Ну чого ти. - Ярослав підійшов ближче до Яни і обійняв. - Ну все все спокійно Яночка все гаразд. 
- Яночка? Ти мене так ніколи не називав. - Ти вже друга а перший Борис. - сказав із по дружньому Женя. - А ти чув?Хм я думав, що ти у мене перший женька.
Ярослав стримував сміх дивився на Женю. Женя зрозумів що той тоже жартує тому тоже не зміг затримувати сміх.