Я оселилася в кімнаті над кафе « У Джо». Де і знайшла роботу офіціантки. В цій кімнаті була лише одна лампа і то блимала,і одне ліжко яке було все в спермі. Це і зрозуміло бо тут знімали кімнати на ніч рибалки, контробандисти, далекобійники і інша наволоч, яка живе в цьому місті. Одним словом сьогодні спати не буду, місцевий магазин відкривається десь о дев'ятій. Завтра треба буде купити все необхідне. А покищо треба написати список, як добре що тут є велике підвіконня. Так, що мені потрібно... продукти які не псуються, бо тут не має навіть холодильника... постільна білизна... подушка, ковдра бо ночі тут холодні... і якийсь міцний алкоголь... ну покищо все. Мені пощастило моя кімната виходить на море в цю пори року воно найбільш красиве, я ніколи не була на морі хоч і просила свого чоловіка відвести мене. Але як би він відпустив мене хоч на метр від свого дому, я б вирвалась і втекла б від його побоїв. А море таке ж як я тихе і спокійне поки не подує сильний вітер і тоді воно становиться нестримним, великим і сильним.