Розділ 19: сім сліз

«Тінь не виникає сама. Вона падає лише там, де колись було світло.»

Після повернення з Межового світу усе здавалося чужим. Земля стала важчою. Повітря — гірким. Їхній світ більше не був домом.

— Ти сказала… що Мор почався з вибору, — заговорила Серена. — І що є сім точок. Що це за місця?

Еліарна вийняла стару карту. Вона дрижала в її руках.

— Це сім храмів. Сім місць, де вперше пролунали слова, що покликали тьму. Сім душ, які зламали себе — і відкрили дорогу Мору. Якщо ми знайдемо ці місця, якщо відновимо істину — ми зламаємо його коріння.

1. Перша сльоза — Храм Матері, покинутої дитиною.

Там герої знаходять мертву пустелю. Серед пісків — одинокий колодязь і жінка, яка століттями тримала в руках ляльку. Її дитину вбили за магію. Її сльоза стала першою тріщиною.

— Я не хотіла помсти, — казала вона. — Я просто хотіла, щоб мій біль відчув хтось. І Мор почув…

1. Друга сльоза — Кривава Вежа зневіри.

Колись тут стояв монастир. Але братство зрадило одне одного. Один із ченців продав душу за спасіння від чуми. Його молитва — стала закляттям.

— Мені пообіцяли життя. Я не знав, що заплатять інші, — шепотіла його тінь.

1. Третя сльоза — Місто без облич.

У місті всі носять маски. Бо колись один правитель знищив своїх опонентів, видаючи себе за кожного з них. Мор забрав його і залишив місто жити у вічній брехні.

— Ми більше не знаємо, хто ми, — сказав один із мешканців. — І це найгірше покарання.

У кожному з місць герої віддають частину себе, щоб зруйнувати печатку. Але чим далі — тим важче. Тим глибше проникала тьма.

1. Четверта сльоза — Кладовище без тіл.

Там поховані не мертві, а забуті. Ті, про кого всі відмовились згадувати. А Мор пам’ятає кожного.

Тут Ліа бачить Каела — його тінь, його усмішку.

— Вони живі в тобі, — шепоче голос. — Але якщо забудеш… ти знищиш їх назавжди.

1. П’ята сльоза — Палац кохання, що стало отрутою.

Королева колись любила… і зрадила. Її ревнощі спалили державу. А Мор запропонував повернути все, тільки б вона дозволила йому залишитися у палаці назавжди.

— Я втратила все, — каже її привид. — І прийняла його, бо він був єдиним, хто слухав.

1. Шоста сльоза — Долина воїна, що вбив власного брата.

Касіан проходить крізь вогонь спогадів. Його брат був тим, кого він не врятував. І Мор використав цей біль, щоб дати йому силу в бою.

— Я переміг, — каже Касіан. — Але програв усе інше.

1. Сьома сльоза — Серце самої Еліарни.

Вона відкриває, що колись — багато років тому — вона сама… була тим, хто вперше почув Мора. Дитиною. Одинокою. І саме її шепіт з Межі був першим його словом.

— То ти… — шепоче Рея.

— Ні, — відповідає Еліарна. — Я не дала йому силу. Але я… дала йому ім’я.

Коли остання сльоза впала — земля затремтіла. Світ здригнувся. І Мор… зрікся свого захисту.

— Тепер він вразливий, — сказала Серена. — Але він знає, що ми йдемо.

— І він знищить усе, щоб нас зупинити, — додала Ліа. — Але ми готові.