перший день до кінця

Я сказала хлопцям, що хочу з кожним провести цілий день вдвох. Спочатку з Джеймсом, а потім з Калебом. 

Сьогодні я вирішила, що залишусь з Джемсом вдома поки Калеб піде на розслідування та на пошуки печери. 

- Давай так на чистоту, я тобі подобаюсь як дівчина?

Хлопець стояв у ступорі і не знав, що відповісти.Точніше знав,але він не міг так швидко і прямо.

- Так... промовив хлопець з невпевненим обличчям. 

- Тоді поцілуй мене, якщо любиш і впевний, що між нами щось вийде. Дівчина встала з місця і підійшла до хлопця впритул. 

- Що тобі робиться?

- Я просто хочу знати, чи в тебе є якісь почуття до мене.

Хлопець нахилив голову та поцілував Фрею в її ніжні та солодкі губи. Він так цього чекав, вона йому ще сподобалась тоді коли він її перший раз побачив. Вона зацепила його тим, що вона була безстрашна та чимось особлива. Не була така як інші дівчата.

- Ну а тобі, я подобаюсь?

Дуже, ще в ту ніч як ти спав біля мене та як мене захищав. Не сказавши більше нічого вона знову його притянула та поцілувала його в губи, вони були такі ніжні. Над ними здійнялись фірамони кохання. Він посадив дівчину на стіл та вони далі продовжували цілуватись, порив пристасті зашкалював. Вони робили те, що дуже довго чекали, після кухні вони перемістились до спальні.

В той час Калеб був в джунглях, він йшов по мапі та все досліджував, тут він натрапив на дерево на якому був клаптик одягу в крові, він дістав пінцет та пакетик та помістив його туди. Потрібно буде провести експертизу, подумав він про себе. Він гуляв далі по лісових джунглях, поки не побачив ворону, яка пролетіла над лісом. Хоч він і не привернув на це  уваги, але вони вже знали, що він наближався. Його увагу привернула лісопосадка, яка була присипана листям. Він спустився туди та почав розгрібати листя ніюи відчув, що там щось є. Розсунувши листя він взяв щіточку та невелику лопатку та почав копати, аж раптом він натрапив на щось тверде це була кістка. Він знайшов цілих декілька трупів, зробивши фото він виріши далі йти по мапі.

В той час Фрея і Джеймс лежали у ліжку.

- Я довго це чекав, чому ти раніше не призналась.

- Не була впевнена, що це взаємно та не думала про це. В мене була в пріоритеті робота.

- Вже скоро буде темніти ходімо погуляємо, а тоді повернемось та вечерю зробимо.

- Ходімо.

Фрея одягла плаття, нафарбувалась, та вийшла до Джеймса.

- Ти як завжди прекрасно виглядаєш, промовив Джеймс з посмішкою на пів обличчя.

Вона посміхнулась та підійшла і поцілувала хлопця в щоку. 

- Ідемо принцесо мого серця.

Вони вийшли з будинку і вирішили піти гуляти. Вони спочатку вирішили піти в по селу та через поле піти на гору і зустріти захід сонця якщо встигнуть. Вони відчували себе як діти, коли залазили на дерево з якого Фрея леть не впала. Хлопець збирав квіти для дівчини , потім разом плели з них вінок та дівчина ходила в ньому. Дурачились в траві, і хлопець закотився в кропиву і потім довго айкав. Дівчина спочатку сміялась потім їй стало його жаль та вона дмухала на опіки від кропиви. Ще вони пішли погуляли по берегу, запустили вінок та загадали назавжди бути разом. Хоч дівчина і знала, що через 1 день її не стане, проте вона свято вірила, що можливо все вийде.

Потім коли почало потрохи темніти вони помандрували додому, там був Калеб сам не свій. Очі в нього були скляні та не рідні. Та він весь був блідий ніби, це не він, а можливо це і не Калеб, а  хтось з комітету..