Фрея та боротьба з собою.

Я прокинулась в холодному поту. Поруч зі мною лежав Джеймс він ще спав, я встала та пішла зробити кави. Калеб ще не приїхав, і я почала трохи переживати. Зробивши кави я згадала, що мене чекав зідзвон з Шефом, тому я вирішила піти на задній двір будинку поговорити з ним. Не хотіла будити Джеймса та щоб він слухав всю розмову. 

- Добрий ранок, Шеф. 

- Добрий, агент Фрея. Як ваші успіхи?

- Все добре, як завжди ввечері очікуйте звіт по роботі.

- Добре, хотіла вас повідомити про Калеба.

- З ним щось сталось?

- Ні, з ним все добре має приїхати сьогодні. Він просто затримався, тому що його мама потрапила до лікарні та потрібен був нагляд.

- Зрозуміла, тоді буду його чекати. 

- Добре, на звязку 

- На звязку. 

Я допила каву та пішла до будинку, я була сонна в одній довгій футболці та з Бог його знає чим на голові. Я надіялась, що Джеймс, ще спить і я зможу себе привести в порядок. Проте зайшовши до кімнати, я не побачила його там. З кухні пахло їжею, зайшовши туди, я побачила Джеймса. Він стояв з голим торсом у фартусі,  Джеймс перевів погляд на мене.

- Добрий ранок принцеса, а я готую сніданок ти ж не проти. 

- Добрий, та ні бери все, що потрібно.

- Чому ти все червона? Здивовано запитав хлопець. 

- Нічого, я пішла приводити себе в порядок. З дивною посмішкою, сховалась дівчина на стіною.

Фрея про що ти думаєш і що ти робиш, подумала я про себе. Ти тут по роботі, в тебе завдання, а ти тут розпускаєш слюні від якогось торсу, проте він і справді був чудовим. Я пішла до ванної, почистивши зуби, вмившись та розчесавшись. Я вийшла та пішла одягатись, переодягнувшись я зайшла на кухню. 

- Все в тебе добре, принцеса?

- Так все чудово. 

Ми сиділи снідали, та розмовляли. Аж раптом хтось постукав у двері, серце в грудях йокнуло. Джеймс підскочив, та пішов до дверей, а я ж не з лякливих тому також пішла за ним. Стукіт в двері не зупинявся, аж раптом хтось за дверима сказав.