Розслідування, неможливого

Я прокинулась від дзвінка Шефа. 

- Добрий ранок, агент Фрея. 

- Доброго.

- Як просувається розслідування так є дещо, сьогодні увечері відправлю вам звіт на пошту. 

- Добре, хотів вам сказати, що у вас буде напарник. Агент Калеб.

- Ви не вірите в те, що я справлюсь одна?

- Ні, я вірю в вас і в ваші вміння просто сталось ще дещо. 

- І що ж могло статись. 

- Агент Калеб знайшов на своєму столі також конверт з посланням від іншого агента який також проводив розслідування в тому місті, і він загинув з Бог його зна яких обставин та в листі просилось, щоб ми це розслідували і допомогли людям вберегти свої життя. Розумієте? 

- Так точно Шеф.Можна поцікавитись коли він приїде?

- До вечора думаю добереться. 

- Зрозуміла, тоді допобачення. На зв'язку. 

- На зв'язку.

Я зібралась, до сумки поклала все необхідне. Та вийшла на вулицю, там мене вже чекав Джеймс. 

- Ну, що принцеса ходімо?

- Хто? 

- Добре, добре. Агент Фрея.

- Давай просто Фрея. 

- Добре. 

- Спочатку ідемо на кладовище, а потім підемо в будинок. 

- Без питань. 

Ми йшли всю дорогу дурачились, приколювались один з одного та просто говорили. Вона відчувала себе дитиною. Ми підходили до кладовища,Джеймс привів мене до могили. Я почала розглядати, могила вже була стара, та було видно, що її ніхто не доглядав. Я побачила фото його та під фото писали роки життя. Його і справді не було в живих давно, але хто ж мені відправив тоді листа, щось тут не так? Я попросила хлопця провести мене до будинка Тома. Ми йшли та говорили про життя. Джеймс був тим хлопцем якого мені саме і не вистачало в житті. Ми підходили до будинку і я побачила ззовні він справді був не дуже життєдійний, але я вирішила піти всередину. У середині хоч було брудно і трохи погром було відчутно, що недавно тут була людина. Я взяла всі відбитки та проби які мені були потрібні, я була впевнена що він був живий. Я знайшла ще одного листа підписаного так, я знаю що ти не віриш в мою смерть агент Фрея...