РОЗДІЛ II. Репетиція

— Доброго ранку, місіс Бейлі.

— Річарде, ти спізнився. Проходь. Сідай.

Річі поплентався до першої парти, похмуро сів за неї та дістав книгу, зошит та ручку. Вчитель зачекала поки він підготується до уроку з географії та продовжила монолог. Однак усі думки Річі займав концерт. Як же бути? Виступити соло чи співати з Ганною? Який би варіант він не вибрав, результат його не радував, адже співи зовсім не його фішка. Та чи варто відмовлятися від барабанів заради однокласниці? Враховуючи, що вони й не друзі то зовсім.

— Нам відповість Річард, — крізь свої думки Річі почув голос місіс Бейлі, — звідки був родом Христофор Колумб?

— Він народився в Іспанії.

— Не вірно, Річарде, будь уважніше. Можливо, нам допоможе Генрі.

— Батьківщиною Колумба була Італія, — швидко сказав учень, що сидів за другою партою, навскіс від Річі. Одягнений він був у смугастий джемпер, який носив щодня, ось уже другий рік поспіль, за винятком, мабуть, літа. Але на той випадок у нього була припасована теніска кольору брудної калюжі. Темно-русяве волосся якось нудно звисало з голови, тому зачіскою, на думку Річі, це було назвати складно. Але ні волосся, ні одяг, ні навіть потріскане взуття не дратували Річі так сильно, як те, що Генрі був німим нагадуванням його жадібності.

— Якщо бути точніше, — продовжив Генрі зі знанням справи, — місто Генуя, що омивається Лігурійським моремї.

Річі повернув голову і кинув гнівний погляд на однокласника та побачив, як Генрі ледве приховує усмішку. Цей всезнайка навмисне діє йому на нерви, але не встиг Річі придумати план помсти, як у кабінет увійшла міс Мур. Вчителька була невисокого зросту, спритна, різка та гучна. Вона, як і завжди, відповідала за всі шкільні концерти і до того ж встигала вести німецьку мову у старших класах. Тому коли міс Мур була розчарована поведінкою учнів, то починала висловлюватися німецькою. Ніхто майже нічого не розумів, але виглядало все це кепсько.

— Доброго ранку.

— Доброго ранку, міс Мур, — хором відповіли діти.

— З вашого дозволу, місіс Бейлі, я заберу на репетицію кілька учнів, які беруть участь у концерті.

— Звісно. Хто саме вам потрібний?

— Анна, Річі та ще одна людина на ваш вибір. Потрібна буде допомога у встановленні декорацій.

Місіс Бейлі обвела поглядом весь клас. Кілька двієчників відразу підняли руки, сподіваючись прогуляти урок.

— Думаю, піде Генрі.

— Але місіс Бейлі, — розчаровано сказав він, — я ж пропущу всю тему.

— Нічого страшного. Наскільки я бачу, ти в ній і без мене чудово розумієшся.

— Тоді вирішено! — голосно сказала міс Мур, — усі троє на вихід.

Ніхто з перерахованих вище не поспішав виконувати вказівки. Навіть Річі, який знаходився найближче до виходу, ледве переставляв ноги. Репетирувати в компанії цього всезнайки здавалося поганою ідеєю, але й Генрі, у свою чергу, також не поспішав. Замість того, щоб піти за вчителем, він копошився біля парти і навіщось складав шкільне приладдя в рюкзак. В умовах, що склалися, найпростіше було Анні, яка сиділа на останній парті біля стіни, що давало їй помітну перевагу. Тим часом Міс Мур, яка вже вийшла з кабінету, знову повернулася, невдоволено піджавши губи. Демонструючи крайню межу свого терпіння вона невдоволено розмахувала аркушем паперу, згорнутим у трубочку.

— Діти, давайте швидше. Таким темпом репетиція затягнеться і тоді продовжуватимемо вже після уроків. А це ні вам, ні мені не треба. Тож прискорюйтесь і кулею за мною!

Учні пішли за міс Мур і цього разу помітно жвавіше покинули клас. Вчителька йшла по коридору так швидко, що діти ледве встигали за нею, і коли однокласники практично добігли до концертної зали, вона запросила всіх увійти.

— Слухайте уважно, я з усіма узгодила порядок репетицій. Ви будете першими, одразу за вами шостий клас.

Міс Мур обвела поглядом учнів, що стояли біля дверей, перевіряючи наскільки сумлінно вони її слухали, оскільки повторювати двічі вона не любила.

— І ще. Он у тій підсобці, — вчителька рукою махнула на обшарпані дерев'яні двері в дальньому кутку зали, — декорації, які зробили наші учні. Великі молодці, між іншим, дуже гідно вийшло. Так ось, вам потрібно їх витягнути і розставити на сцені. Анна, тримай схему, з нею ви впораєтеся швидше. Після чого одразу переходьте до репетиції. Питання є?

— А чому прямо зараз не можна почати репетирувати? — спитав Річі.

Міс Мур підійшла до рудого впритул, неприховуючи подив на обличчі.

— Поясни мені, Річарде, а як ти збираєшся грати на барабанах і водночас розставляти реквізит?

— Ви самі сказали, що вам потрібна людина на допомогу. І для цього взяли Генрі.

Тепер вираз обличчя вчительки змінився на вкрай незадоволений. Міс Мур не відрізнялася терпінням, завжди готова вразити оточуючих всією красою німецької мови. То ж вона голосно й невдоволено засопіла.

— Річарде, ти думаєш, у мене справ більше немає, як займатися декораціями? Я тобі так скажу, таке просте завдання, я вважаю під силу двом восьмикласникам. І на допомогу Гентрі я взяла тобі, а не собі! Реквізит хоч легкий, але об'ємний. Ще є питання?