частина 3

Традиція збиратися недільними вечорами в ресторані з гарною французькою назвою "Legrazh" у жіночої компанії з'явилася давно, задовго до появи Орлін у цьому місті. Майже всі пані виросли в одному районі, вчилися в одній школі та знали Кахіра Долгадо з раннього дитинства. Орлін у цю компанію давніх подруг притягнула Бетті, яка загалом і була тою  основою, що тримає всю цю компанію разом. Безжурна оптимістка, Бетті обожнювала плітки, дружні посиденьки та смачну їжу, саме вона вибрала цей ресторан років 15 тому, коли думка про подібні посиденьки прийшла їй в голову. За гарну кухню і просто приголомшливий вид на океан, що відкривається з веранди. Спочатку їх було троє: Бетті, Лінді та Сара, потім долучилися Мері та Керін, а років 8 чи 9 тому до їхньої компанії влилася Орлін. І вони її прийняли у свою компанію та допомогли адаптуватися до місцевого життя і місцевих правил. Орлін виросла в глибині материка і життя на узбережжі океану, у місті влітку, повному туристів, здавалося дивним і жахливо незручним.

У п'ять хвилин на восьму Орлін припаркувала машину на стоянці ресторану. Вийшла з машини, задоволено поплескала її по капоту і, поправивши на шиї шарфик, попрямувала до дверей. Недільний вечір видався таким самим теплим і безхмарним, як і суботній, і вона одягла таки штанний костюм, забракований учора чоловіком. Дівчата її не засудять!
Послужливий молодий офіціант, чи то Жюль, чи то Поль, вона постійно плуталася в їхніх іменах, а бейджики на грудях хлопці вважали за краще не носити, проводив її на веранду, де всі вже встигли зібратися і зараз дуже емоційно обговорювали меню. Величезні вікна частково закрили, захищаючи відвідувачів від осінньої прохолоди, а влітку їх прибирали зовсім, одні кріплення залишалися, та й то їх помічали тільки завсідники.
- Прошу мадам, - хлопчик злегка вклонився і пропустив Орлін уперед.
Вона увійшла з легкою посмішкою на губах, добре, що Бетті наполягла на її приїзді. Як вона скучила за всіма!
- А ось і я! - замість привітання вигукнула Орлін, завмираючи у дверному отворі.

- О, Орлине, привіт! Привіт, давно не бачилися! - радісно пролунало у відповідь.
Орлін обвела всіх повільним поглядом. Усі приблизно однакового віку, але які всі різні! Мері - худа, висока білявка з тонкими губами та кирпатим носиком, успішний адвокат, заміжня, син - підліток. Кетрін - повненька шатенка, з кучерявим волоссям до плечей, майже римським носом і очима з поволокою; провідна дизайнерка одного з будинків моди, розлучена, має чарівну доньку 10 років. Лінді - світлошкіра мулатка, з довгим рівним волоссям, що дістає їй до попереку, вона ним страшенно пишається. Кохана дружина власника мережі барів, дітей аж троє: дві дівчинки й старший хлопчик. Сара - повненька єврейка, як люблять казати: дама в тілі, але з такими розкішними грудьми, що Орлін, дивлячись на неї, залишається тільки зітхати. Сара - вдова мільйонера, власниця картинних галерей і кількох виставкових залів, дітей у неї немає, тільки численні племінники й племінниці. У Сари п'ятеро братів і сестер.І, нарешті, Бетті. Одного зросту з Орлін, рудоволоса і кароока, вона працювала в престижній приватній клініці та була одним із найкращих фахівців у гінекології. До неї їхали з усієї країни жінки, яким вона допомагала виносити й народити здорових карапузів. А ще Бетті турботлива дружина і мати двох чарівних близнюків: Тоні та Бреда.
- Ласкаво просимо, мадам майбутній доктор! - широко посміхнувшись, привітала її вона.

Так, так, Бетті не помилилася. Орлін справді стане доктором, щойно захистить дисертацію, тільки доктором-мікробіологом.
- Дівчатка, - вона обвела всіх радісним поглядом, - як же я за вами скучила! Рік минув, як уві сні, а ось недавно прокинулася!
- Ми теж давно тебе не бачили, - відповіла за всіх Сара, яка грає в компанії роль доброї тітоньки, - ти стала віддалятися від усіх.
- Я не хотіла, чесно, - Орлін винувато посміхнулася, - якось затягнуло мене. Розповідайте, що я пропустила.
Усі здивовано, не вірячи, що таке можна не пам'ятати, почали говорити про події, що відбулися в їхньому житті за останній рік. Вони спочатку скупо розповідали, хто в кого одружився, хто народився, у кого проблеми з чоловіком, хто видалив родимку, а хто й закохався. Але спостерігаючи цілком природну реакцію Орлін, вони зрозуміли, що вона справді нічого цього не пам'ятає і почали розповідати з подробицями.

Приємний офіціант приніс вино і замовлені закуски. Сьогодні пані обрали сирну тарілку, жульєн із морепродуктів і десерт, десерт просили принести пізніше. Наповнивши всім келихи, молодий чоловік пішов. Сара тужливо подивилася йому слідом, зітхнула і, посміхнувшись, вимовила:
- Давайте, дівчатка, вип'ємо за нас, за нашу дружбу і за Орлін, яка до нас повернулася не тільки тілом!
Випили, спробували сир і Кетрін, захлинаючись, почала розповідати про свого нового залицяльника.
- Мало того, що на кожне побачення приходить із квітами, так ще й руку подає і двері відчиняє! Уявляєте!
- А звуть твого красеня як? - поцікавилася Орлін.
- Лоренцо і він справді красень! Одні очі та зріст чого варті. Ой, дівчатка, він же запропонував на наступний вікенд з'їздити з ним у гори, там нещодавно відкрили готель для закоханих "Притулок двох сердець", номери тільки для двох. Я вирішила з цієї нагоди купити пару карколомної білизни!

- Звісно ж чорної? - саркастично уточнила Бетті, вона не розуміла прихильності Кетрін до виключно чорної білизни.
- А як же! - завзято вигукнула та. - Чорне має вигідний вигляд на тілі без засмаги, це ось на Лінді біле і бежеве виглядають відмінно, а я в них як снула риба.
Її впевнене виправдання викликало у всіх сміх.
- Дівчата, давайте за кохання, у кожного воно своє! - запропонувала тост Бетті.
- А ви знаєте, - вступила в розмову Мері, яка до цього мовчала, - мені здається, що мій чоловік мене зраджує.
- Та ти, що? - обурилася Сара. - Цього не може бути, з чого взяла?
- Так, з чого взяла, - підтримали її всі.
- Не знаю, начебто все, як зазвичай, і додому вчасно приходить, і уважний, а мені ось щось не те!
- А ти в лікаря давно була? - дивлячись на неї з підозрою, запитала Бетті.
- Минулого року, - злякано відповіла Мері, - а що?
- Дуже раджу сходити, перевірити гормони, такі підозри навіюють на думки...
- Так, ти, що! - сплеснула руками Мері. - Не може бути, мені ж усього 39, рано ж?
- Зараз усе можливо, ти краще відвідай,  - філософськи зауважила Бетті.