Місто М (понівечені душі)

Епілог

…Ось так ішли вони годину, другу, третю аж доки не прийшли у пункт
Причалу корабля. Який відплив забравши їх з собою. 
…Зникало місто все потроху, лишаючи по собі чорний дим, який все струменів угору нагадував про те, що в них тепер немає більше дому, анічо́го.
Лишався спомин лиш при них і більш нічого.
… Ох скільки душ невинних згинуло отут на місці міста, 
Марії міста, яке перемінилось цілковито, повставши вже не містом – кривавим полотном.



#1951 в Різне
#469 в Поезія

У тексті є: війна, драма, україна

Відредаговано: 05.09.2023

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше