Глава 21: Глибини Каар-Несхата
Шиз ступила вперед, і темрява, що огортала місто, здригнулася. Вона відчувала її майже фізично – як павутину, що торкалася шкіри, обплітаючи її свідомість. Символи на стінах світялися слабким, нерівним сяйвом, ніби змагалися з тінями, що ворушилися навколо.
— Ти чуєш це? — прошепотів Хесар, зупинившись поруч. — Місто заговорило.
Вона кивнула. Голоси більше не були лише відлунням у її голові — вони спліталися в єдиний шепіт, який лунав крізь каміння і кістки, промовляючи слова, що вона не могла розпізнати. Але їхній зміст відчувався на рівні інтуїції. Це були попередження, це були спогади.
Перед ними відкривався широкий коридор, що вів униз. Повітря тут було густішим, і кожен вдих віддавався тиском у грудях. Шиз відчула, як магія міста пронизує її, мов електричний розряд, і разом із цим прийшло усвідомлення: вона вже була тут раніше. Не фізично, а на якомусь іншому рівні.
Образи майнули перед її очима: жреці, що стояли в колі, виголошуючи закляття; кам'яні ідоли, з яких стікала кров; фігура в центрі, що піднімала руки до неба, ніби просячи прощення або благословення. Вона бачила це крізь інші очі, і ці очі були її власними.
Вона бачила вежі Каар-Несхата в часи їхньої величі — гострі шпилі, що тонули у вічному тумані, темні постаті, що ковзали по мостах між ними, відлуння ритуалів, що наповнювали повітря магією. Вулички, вузькі й звивисті, зводили її вниз, до центрального храму, де зберігалася таємниця міста. Вона відчувала холод каменю під пальцями, коли доторкалася до стін, і кожен дотик відкривав нові видіння. Голоси жреців лунали в її голові, їхні молитви змішувалися з прокляттями, їхні тіні переслідували її навіть тут, у теперішньому.
— Ми не самі, — тихо мовила вона, і її голос відлунював коридором, змішуючись із віддаленим гуркотом.
Хесар стиснув руків'я кинджала.
— Що ти бачиш?
Вона хотіла відповісти, але раптом символи на стінах спалахнули яскравим білим світлом, і простір довкола завирував. Темрява, що жила в глибинах Каар-Несхата, рухалася. А разом із нею пробуджувалися секрети, які місто ховало впродовж століть.