Місто Кохання
14. Три роки по тому
Минуло три роки з того дня, коли я вліз у ту авантюру.
І ось знову в один із теплих осінніх днів. Коли на дворі стояла бабине літо. Я знову їхав у це маленьке, чисте, прекрасне, гарне містечко кохання. Там на мене чекали.
Їхав я не один. Зі мною їхала разом моя дружина. І двоє наших дітей.
За кермом машини сиділа Лера. А на задніх сидіннях двоє наших діток: хлопчик та дівчинка. Близнюки. Їм було два роки.
Час від часу Валерія поверталася назад і заразом перевіряю, як там наші дітки.
Та містечка, де тепер щаслива та її мати залишалися лічені кілометри.
Зупинилися впорядкувати себе.
Діти солодко спали.
- На, — витягла з ліфчика моя дружина якийсь папірець. - Я думаю тепер вона мені вже не потрібна, — дзвінка засміялася Лера і пригорнулася до моїх грудей.
Це була та сама розписка, де я обіцяв на ній одружитися. Тепер вона мені точно була не потрібна.
#5627 в Любовні романи
#1231 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 07.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
