Розділ 8

За кілька годин до подій в Акройді в Каррен-Стоун Лука мав можливість поговорити із Сереною наодинці. Дівчина була досить схвильованою. І, пильно розглядаючи брата, нервово хрустіла пальцями. Лука, поклавши свою долоню на руку сестри, всміхнувся.

— Як поживає Сабін?

— Вона дізналася про тебе й Ісаака. Повернулася в Акройд. Можу потішитися лише тому, що відразу не прилетіла в Каррен-Стоун.

Серена зітхнула й опустила голову.

— Мені дуже тяжко й соромно через брехню. Таке відчуття, що навколо мене лише один обман. І він, як павутина. І кожного разу все більше окутує мене.  

— Я розумію твій біль. — Підсунувся ближче, і Серена підняла голову. — Я все життя тримав таємницю у своєму серці й, на жаль, змушений і тебе просити про це. Доки Сабін не повинна знати. Це лише заради вашої безпеки.

— І тому ти уклав угоду з Ісааком? — Лука кивнув. Серена, схрестивши їхні пальці, додала: — Однак, нашу таємницю знає ще одна людина. І лише після твоєї правди я зрозуміла, чому батько, ну тобто прокурор Блек, так відносився до мене.

— За нього можеш не хвилюватися. У нього вистачає проблем. І Марина також під наглядом.

— Мари-на? — округлила очі Серена й, висмикнувши руку, піднялася з дивану. — Я шокована! Що ти ще не розповідаєш? — з образою додала.

Лука піднявся й обійняв сестру. Його обійми й правда були новими для неї відчуттями. Як би вона не намагалася в цей момент контролювати свої емоції, однак відчайдушний схлип вирвався з її грудей.

— Пробач, — прошепотіла. — Мені доки тяжко прийняти всі зміни.

— Я все розумію, — поцілував у верхівку. — Ми обов’язково витримаємо всі незгоди. Разом.

Серена обійняла Луку за спину. Вхідні двері кабінету відчинилися, і на порозі з’явився Ісаак.

— Луко, якби ти не був братом Серени, я б приревнував і начистив тобі пику!

Серена відсторонилася від брата й, поглянувши на Ісаака, журно усміхнулася.

— Я піду вже збиратися.

Коли вона вийшла, Лука склав руки в кишені й промовив:

— А я не думав, що ти такий ревнивець.

Ісаак знизав плечима.

— Ти сам підштовхнув мене до Серени. Так чому тепер так дивуєшся?

Лука провів рукою по щетині. Він все, що від нього залежало, зробив заради того, щоб сестри були в безпеці. Однак, час від часу думав, чи вірно все затіяв, коли знову розділив їх?

Сумніви. Вони завжди будуть присутніми в наших думах і серцях. Виринати в самий непідходящий момент із глибини свідомості. Поширюватися, як отрута нашими венами. Плутати наш розум. І ліків від них немає. Лише час може розставити все по свої місцях.

Серена, одягнувши червону атласну сукню — на бретельках і з декольте, зі спідницею-сонце й розрізом спереду до коліна — покрутилася біля дзеркала. Взувши босоніжки на високих підборах, ледве втримала рівновагу. Вона не звикла ходити на високих підборах, тому, зітхнувши, озирнулася й, роззувшись, обрала інші босоніжки. Не менш елегантні й на невисокому підборі. Легко накрутивши волосся, зав’язала гульку й витягнула шпилькою кілька локонів спереду. Макіяж вона зробила злегка димчасто-сірий, без додавання яскравих тіней. Використала чорну підводку й туш, і її вії стали ще більшими, а очі виразнішими. Діставши подаровану Ісааком губну помаду, розкрутила й нафарбувала губи. Насичений червоний колір сподобався. Однак Серена подумала, що варто все ж таки до сукні обрати класичний нюдовий відтінок, який прекрасно поєднувався із червоним кольором сукні.

У кімнату зайшов Ісаак. Вона оглянулася, і чоловік, змірявши її поглядом, грайливо всміхнувся. Наблизившись, обернув її до дзеркала й, діставши з тумби чорну коробку, витягнув звідти кольє з білого золоту. Серена, побачивши його, не стримала здивування. Чоловік одягнув їй на шию кольє з невеликим за розміром камінчиком смарагду й промовив:

— Смарагд підкреслює твій насичений зелений колір очей. Він такий же самий прекрасний і дивовижний, як і ти.

— Коли ти лише встигнув? — провівши рукою по кольє, прошепотіла.

Ісаак перевів погляд на губну помаду, потім подивився на Серену й підморгнув.

— До речі, губна помада мені сподобалася. Однак у червоній сукні із червоним відтінком на губах я не хотіла б бути яскравою лялькою.

— Ти завжди прекрасна!

У ресторан Ісаак і Серена приїхали із запізненням, адже чоловік довго не міг обрати краватку. Дівчина, спостерігаючи за ним, сама обрала йому темно-синю, і він погодився.

— Я не думала, що ти такий… модник! — хіхікнула й, отримавши суворий погляд, все одно продовжувала хихотіти.

Зрештою зібравшись, вони поїхали до ресторану «Сент-Малі», дорогого, вишуканого й елітного. І від цієї елегантності довкола Серені стало не по собі. Ісаак, помітивши її збентежений вираз обличчя, поклав руку на її тоненьку талію.

— Нарешті ви приїхали! — першим підійшов Лука. — Мені довелося розважати деяких твоїх гостей.

Ісаак, змірявши всіх поглядом, закотив очі. Матір, як завжди, запросила всю еліту міста Каррен-Стоун, і були присутні ті, кого чоловік зневажав, і це були взаємні почуття. І серед гостей були ті, кого він навіть і не знав.