Частина друга: Приречені. Розділ 1

Ранкові сутінки пробилися крізь темряву першими проміннями. На обрії з’явилася багряно-червона смуга. Небо почало рожевіти й набирати відтінку. Новий день розпочинався на кордоні двох світів, що межують по лінії горизонту. І разом із приходом світанку над водою стелився туман. А вранішню тишу розрізали гучні сирени пожарної, медичної служби й поліції, які по зустрічних смугах їхали до порту міста Акройд.

Лука, стоячи на балконі в офісі, споглядав, як над його портом підіймався вогонь і перекидався на кораблі, які були пришвартовані. У легені вривався різкий запах диму. Чад заполонив набережну. Пожежні частини під’їхали до порту, і пожежники намагалися потушити полум’я, яке розгорталося й нікого не щадило. Все довкола тліло, перетворюючись на попіл, брухт. Медичні служби тим часом надавали допомогу вцілілим працівникам порту. А поліція оточила порт і не давала підступити журналістам.

Почувши, як дзеленчить мобільний телефон, Лука оглянувся й взяв його зі столу. На екрані висвітився невідомий номер. Неро кілька секунд покрутив мобільний у руках і, зрештою, підняв слухавку.

— Містере Неро, вітаю!

Цей голос був ніби з пекла. І він належав Пітеру Крейду.

— Радієш, що мій порт горить? — Лука ледве стримав емоції. Вони були зараз недоречними. — Так, можливо, нарешті зустрінемося й вирішимо всі наші непорозуміння?

Крейд засміявся в слухавку, і Лука, закотивши очі, поглянув на порт. Пожежники ще не погасили його повністю. Одноповерхове офісне приміщення ще було у вогні.

— Неро, ми обов’язково зустрінемося. І ця зустріч тобі не сподобається! А доки доживай спокійні дні. Я зруйную не лише твою імперію, але й твоє життя…  

— Банальні погрози, Крейде!

— Якщо ж ти не боїшся за своє життя, то подумай про прекрасну Сабін. Твій діамант може стати уламком.

— Чому ти так ненавидиш мою родину? — стримавши гнів від слів Крейда про Сабін, запитав Лука.

Чоловік хмикнув у слухавку.

— Генрі Неро пішов у небуття. Джеральд Воррен вже на тому світі. Езра Крістелла стариган і не рівня мені. А у зграї не може бути кількох альф…

— Ти не альфа, ти шакал.

У кабінет зайшов Артур. Лука поглянув на регента й, скинувши виклик, пробурмотів:

— Психопат.

— У порту багато постраждалих і, на жаль, є загиблі.

Лука зітхнув і, присівши в крісло, кивнув.

— Оплатимо всім родинам компенсації. Зараз це єдине, що ми зможемо зробити для них.

— Також згорів вантаж Езри Крістелли.

— Лише цього бракувало, — Лука поправив галстук і нахмурився. — Артуре, вцілілі вантажі потрібно розподілити. Тих працівників, які можуть працювати, перевести на інші склади. І також збільшити охорону вдвічі. — Замислившись, додав: — Ні, втричі. Ми не можемо втратити ще два порти.

Артур кивнув і присів у крісло.

— Можна поцікавитися, з ким ти розмовляв, коли я зайшов у кабінет?

Лука поглянув з-під лоба на регента й відповів:

— Телефонував Пітер Крейд. Це він все організовував. І також погрожував життям Сабін. Добре, що він не знає про Серену.

— Прокурор Блек під слідством. Утім він може розбазікати про Серену.

— Не зможе. У нього зараз проблем достатньо. Врятувати свою шкуру. — Лука нахмурився й вдарив кулаком об стіл. — А от Крейда я недооцінив. Цей тип набрався сміливості.

Хаос заполонив прибережні частини міста. Ще один порт, а саме північний, був підпалений. І він належав Адаму Воррену. Вогонь швидко перекидався на будинки, які були неподалік порту, автомобілі та яхти. І люди в паніці тікали зі своїх домівок. Діти плакали, дорослі плакали, а дехто в німому мовчанні спостерігав, як вогонь пожирає все довкола.

— Неро, можливо, ти скажеш, що в біса відбувається? — споглядаючи, як вогонь перекидався на складські приміщення порту й прибережні будинки, Адам зателефонував Луці.

— Якщо першим знайдеш Крейда, запитаєш!

До Воррена підійшов поліціянт і попрохав відійти на безпечну відстань.

— Значить, це його рук справа! Покидьок думає, що він безсмертний! — хриплим голосом промовив і, розвернувшись, пішов до автівки.

— Йому хтось допомагає в місті.

Адам присів на капот машини. Піднявши голову до неба, яке було в чорному диму, і лише де-не-де пробивалися білосніжні хмаринки, промовив:

— Езра Крістелла?

— Його вантаж згорів у моєму порту. Хрещений сам бажає розірвати Крейда на шмаття.

— А як же твій друг Ісаак Хантер? Відновлення заводу йде повним ходом.

— Він точно не стане допомагати Крейду! У місті з’явився новий гравець!

Повторивши подумки слова Неро про нового гравця, Адам замислився.

— Гей, Воррене, ти там що, свідомість втратив?

— Подейкують, що в місті з’явився новий постачальник із Мексики! — примружився Адам. — А Крейд довгий час працював у розповсюдженні наркотиків.