Місто

В роздумах

а в роздумах життя здавалось кращим

не так , щоб зовсім

але трохи в плюс

спокійний вдих

на повну 

в діафрагму

їй спокій - що ?

Дніпро

та ковила

там ще граніт червоний , грітий сонцем

пороги

вирви

різнотрав'я цвіт

його стежки

маршрут повз терикони

не по прямій

за покликом душі

 

він теж сюди приходив не щоденно

і не зважав на дощ

чи суховій

кортіло самоти -

то шлях на Острів

кортіло спокою -

був ближче до води

ніколи наперед

а як складеться

її до того ж самого привчав

крізь кілометри

у дзвінках

й словами

привіт від Острова

передавав

 

він теж чекав

і терикони

й трави

і всеоб'ємна глибина води

дівча маленьке

віддано чекали

чекали її біль

її думки

не поспішати б тільки

не корити б долю

за те єдине

крихітне

святе

є Острів

є постійності основа

Дніпрові хвилі

і дівча мале...

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше