Містика
Мавка
Там алтей поле й чорниці,
І бринить стара криниця,
Гарна, звабиш на дурниці,
Всі гадають, ти дівиця.
Заблукав, і йти несила,
Ти з’явилась й поруч сіла,
Цілувати лиш просила,
Усміхнулась і схопила.
Повела мене з собою,
Пісня лісу над водою,
Зачарувала ти красою,
Я не знатиму покою.
Світ, який ти створила,
Темрява тебе вродила,
Я злетів, мов маю крила,
Та краще ти б мене втопила.
Очі мов чаклунське зілля,
На шиї Перелесника каміння,
У волоссі темне гілля,
Зачарувала до сп’яніння.
На спині не видно шкіру,
Тільки кістки через діру,
Щось в тобі подібне звіру,
Та я все ж відчув довіру.
Забрала мене з собою,
Мавка з темною красою,
І схилилась наді мною,
У траві, вкритій росою.
Світ, який ти створила,
Темрява тебе вродила,
Я злетів, мов маю крила,
Залоскотала та й згубила.
#351 в Різне
#23 в Поезія
#82 в Містика/Жахи
Відредаговано: 25.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
