Містика

Чаклунка

Коли була ще дитина,

Знала, де таємна стежина,

Що треба сон-зілля і краплина,

В час, як світить перша хвилина.

То є таємна місцина,

Лине там не пісня пташина,

Полин, купина і калина,

Все вже має руда дівчина.

І вже знає, в чому причина,

В сім’ї така не єдина,

Та не її це провина,

Що випала чарівна година.

Знання це має вся її родина,

І кожен з них знає, де чарівна долина,

Плететься магічна павутина,

І вже не сховається хлопчина.

Подобається

#495 в Різне
#42 в Поезія
#184 в Містика/Жахи

Відредаговано: 25.11.2025