3

Оленка багато читала за цей замок: таємний, невероятно-великий, містичний зі своїми таємницями та легендами, які кружляють навкруги величної споруди. Вона чекала с нетерпінням коли перед нею відкривалися великі створчасті двері і відкривалися нові таємниці цього місця.
Очі яскраво сяяли від цієї краси, епоха ренесанса була навкруги, охопила кожен міліметр великого головного холла, а не далеко від входу стояла група людей, які здавалось чекали тільки її. Коли вона хотіла вже зробити шаг і ринути в невідомість,  то їй в спину вдарив порив вітру і доніс до неї три маленьких слова і вона завмерла..
-не ходи туди….- їй здалось, що вона щось почула і обернулась, але нікого не було.
- доброго дня, ми тільки вас і чекали. Ви Олена?- звернулась до Оленки дівчина, радісно їй посміхаючись. 
-доброго дня, так. Трохи затрималась.
Олена стояла на вході і не розуміла, чому не може зробити такий наче легкий крок. Але дівчина її вже тягла в середину і радісно розповідала про цей величний замок, і ні слова про містичні історії цього місця.
Група познайомилася, в ній були три дівчини : Олена, Дарина, Софія, та два хлопця: Сергій та Андрій. Всі молоді, трохи ще по дитячому наївні і повні нетерпіння до пригод. Також с ними була Стефанія- це їхній куратор. Вона буде їх провідувати, привозити їм їжу та завжди бути на зв’язку з групою. С ними буде ще дві людини, це відповідальні за деякі прибори та дисципліну в замку. Дмитро та Михайло будуть головними в замку на дві неділі їх спільної відпустки. Це версія для групи, а насправді вони будуть відслідковувати аномалії замку. Останнього разу вони були зафіксовані коли працював диспансер. З того часу хлопцям загорілося провести експеримент. 
Ідучи коридорами замку, група крутила головами і намагалася розгледіти як можна більше. Стефанія розповідала, що замок має понад десяти парадних кімнат, кожна з головних мала свою назву та оформлення. Наприклад лицарська - нальбільша кімната, де зберігалася зброя та лицарські обладунки. Золота зала - відрізнялася неймовірно пишним золотим декором і позолоченою ліпниною. Дзеркальна - славилася величезними дзеркалами в позолочених рамах. Мармурова- з колонами та підлогою, викладеними з дорогого мармуру. Китайський кабінет-екзотичне приміщення, оформлене у східному стилі. Зелена - стіни якої були обтягнуті дорогим зеленим шовком. Також була велика бібліотека, приватний театр, каплиця. Нажаль внутрішнє оздоблення залів було повністю зруйновано, все забрав вогонь. На сьогоднішній день всі зали стоять порожні. Зате добре збереглися підземелля, нижні яруси та каземати доступні до відвідування. В підземелля облаштували кімнату алхіміка Северина Жевуського, який мріяв здобути філософський камінь та знайти секрет вічної молодості, також ходять легенди, що заради вічної молодості він замурував одну зі своїх коханок у підземеллі. А його батько за переказами, замурував живцем свою дружину в стінах замкового підземелля, відтоді дух жінки не може знайти спокій, очевидці кажуть, що бачили білий силует, який ходить замком. Але це все легенди.
Стефанія наморщила лоб від цих історій.
- Все  це дуже цікаво, але це лише казки для туристів. Не скажу, що я щось тут бачила. – вона напружено розглядала молодих людей, але у них всіх очі горіли від легенд замку. Всі очікували продовження, але уже було пізно і їх розселили по кімнатах відпочивати.