Фінал (на редагуванні)

Вранці вони поїхали до східного берегу Абердинширу. Мар'яна привезла їх до Абердіна. З височини відкривався чудовий краєвид на Північне море, вхід до гавані Абердіна, міський пляж та історичне рибальське село Футі.

Екскурсоводка сказала:

- Тут мешкають найбільші у світі дельфіни-афаліни завдовжки до 4 метрів, оскільки суворі води Північного моря вимагають наявності товстого шару жиру. Найкраща локація для спостереження з берега Торрі-Баттері (Torry Battery)

Вони дивилися на море, як зненацька Катя закричала:

- Дивіться, дельфіни!

П'ять дельфінів попливли зовсім поряд із берегом. Вони пустували і іноді вистрибуючи з води, не звертаючи уваги на людей.

Туристки відвідали Буллерс-оф-Б'юкен (Bullers of Buchan).  Мар'яна сказала:

— Це вражаюче місце біля моря, зараз ми побачимо глибоку морську печеру, що обрушилася, і прилегле до неї крихітне рибальське село. 

Вони пройшлися невеликою стежкою і побачили на схилах пагорбах серед зеленої трави та яскравих квітів ходили гарні пташки тупіки. Неля спостерігала за глухими кутами-невеликими птахами з чорним тілом, білим животом, червоним дзьобом.  Вони ходили на лапах, трози дивно. Тут ще було багато птахів. 

Подивилися тупіків і тюленей, зробили фото та поїхали далі. 

Потім вони відвідали затишне кафе. На столі було багато морепродуктів, які тільки що виловили з моря та одразу приготували. Вони поласували стравою із лангустинів із часниковою олією.  Креветки з моря, прикрашені огірками, копчений лосось та запіканка з пюре всередині креветки та варена морська риба. Також на тарілках  були половинки лобстера, запеченого у печі.

Вони повернулися до готелю трохи відпочили. Мар'яна запропонувала:

- Зараз їдемо до крамниць за покупками.

Потім панянки поїхали дивитися та покупати сувеніри. А Неля под вигаданим предлогом залишилася начебто трохи відпочити. Неля сиділа на лавці в барі готелі і вперше побачила одразу двох красенів від туристичної агенції "Чорний кіт". Один вже був їй знайомий, а інший теж був водієм, і як він похвалився, ще й пілотом зі стажем. То цей новенький і повіз їх до сувенірів. Неля почекала, поки вони зникли вдалині. Вийшла з бару та почала шукати на чому доїхати до замку. Вчора, коли виїхали із замку Фейві, Неля побачила паперове оголошення, що сьогодні буде середньовічний фестиваль. Також будуть пошуки скарбу. Їй не давала спокою одна ідея, вона вирішила, що якщо інші будуть шукати, то і вона зможе спокійно покопати. 

До неї підійшов красень з туристичної агенції "Чорний кіт", посміхнувся лагідно та промовив:

- Як завжди, якщо ті самі угоди та Ви згодні, пропоную авто, металошукач та цього разу лопату. Прошу. 

Неля подумала та погодилася. День був вдалий, чомусь було тепло, як зазвичай тепло улітку в Шотландії. +20 градусів. Він відкрив двері чорного джипу та вони поїхали. Дівчина зайшла до парку замку, як там все змінилося. Здавалося, що вона попала у середньовіччя. Біля озера стояли середньовічні намети, дами ходили в сукнях довгих, десь 14 століття. Парубки ходили в металевих латах. Ось місце, яке огородили дерев'яним парканом. Ту відбувалися на реальних довгих мечах. Один лицар проти іншого. Далі насипали піску, поставили два кола. На одному капуста, на іншому глечик. І лицарі в обладунках не гарно вибраних конях повинні були збити глечик пікою, або нарубати капусту мечом. Це було неймовірн видовище. Інші стреляли з дерев'яних луків по мішках з піском. Добре, що фестиваль тривав добу, вона ще встигала. Звичайно тут були і туристи. Далі можна було спробувати підняти великий камінь, парубки намагалися підняти дерев'яну велику колоду та підкинути її. А ось тут можна було сфотографуватитися в обладунках, з мечем чи приміряти середньовічну сукню. Тут стояли лавки з сувенірами. Дівчата продовчині були з різних країн, вони й самі робили прикраси чи інші сувеніри своїми руками. Неля підійшла і одна панянка почала доброзичливо їй відповідати. Та була з Естонії. Якось слово за слово і Неля запитала:

- А що тут за скарб шукають? 

- Це тобі потрібно пройти в той намет. По парку розкидані камні з малюнками середньовічними. Ми їх самі вчора розмальовували. Знайти усі камені, сфотографувати, а потім з фото повернутися. Там видають мапу намальовану. По ній треба знайти скриню зі скарбом, - відповіла та. 

- Зрозуміло. Невже вони туди слітки золота поклали? - запитала з цікавістю Неля. 

Та дівчина весело засміялася та промовила:

- Та яке золото. Там пиво від шотландської пивоварні. Скриня повна пива шотландського, бурштинового елю, портера та світлого елю. Також переможець отримає 100 фунтів. 

Неля обійшла озеро, погуляла по парку, подивилася на сірі камінці з білими малюнками. Дійшла до річки. Скриню вона не шукала, бо її цікавив інший скарб тамплієрів. Дорогою до озера вона побачила знаймого. Того з туристичної групи, схожого на медведика. Тео. Він блукав з картою, щось шукав. Неля підйшла ближче та заглянула до мапи. Трохи подумала, подивилась на Тео, трохи поміркувала та запитала:

- Шукаєш?

- Так. А ти? 

- Гуляю. І как процес? - запитала Неля. 

- Да, ось застряг. Не можу зрозуміти що це. 

Неля зітхнула.