Вогонь

Басан (波山) — дуже рідкісний птах-йокай, який зустрічається тільки в горах префектури Ехіме, на острові Шікоку.

• Розміром басан приблизно з індичку, а виглядом дуже схожий на півня. Їх легко впізнати за різнобарвним оперенням і яскраво-червоним гребінцем, який схожий на язик полум'я.

• Відмінною особливістю цього птаха є його вогняне, як у дракона, дихання, проте полум'я, що вилітає з дзьоба, не обпалює.

• Басан надзвичайно рідкісний і веде виключно нічний спосіб життя, тому про його звички відомо дуже мало.

Катаваґурума (片輪車) — йокай, який має форму оголеної жінки, чий образ видно в палаючому колесі від воза.

• Виглядає і поводиться практично так само, як ванюдо.

• Роз'їжджає дорогами Японії, періодично затримуючись у містах, щоб полювати на грішників.

Кіцунебі (狐火, «вогонь лисиць»)

Названий на честь магічних кіцуне, які, як кажуть, створили його.

• Виглядає як маса плаваючих куль світла, зазвичай лише кілька сантиметрів у діаметрі та менше метра над землею.

• Кулі яскраві, як ліхтарі, і в більшості випадків виглядають червоними або оранжевими; хоча іноді вони синьо-зелені.

• З'являються тільки вночі. З них може вийти довгий ланцюг довжиною в сотні чи тисячі метрів, ніби це ліхтарі, які несуть невидимі носії.

Фурарібі (ふらり火)

• Часто описується як маленька істота, що світиться та нагадує полум'я. Має тіло птаха і голову собаки.

• Фурарібі створені з залишків душ, які не перейшли до наступного життя належним чином. Найчастіше це пов’язано з відсутністю належних церемоніальних процедур при похованні.

• Зустріч з Фурарібі може бути загадковою і лякаючою, оскільки подібне явище може несподівано з'явитися і так само швидко зникнути.

Казенбо (火前坊, «чернець у вогні») — це примара, що нагадує ченця, оповитого полум’ям, спаленого живцем.

• Вони з’являються час від часу на горі в Кіото під назвою Торібеяма, яка протягом багатьох століть використовувалася як могила.

• Не роблять нічого шкідливого, але їх жахливий вигляд дуже тривожить.

Ванюдо (輪入道) — популярний йокай з японського фольклору.

• Набуває форми палаючого колеса воза зі змученим обличчям людини.

• Згідно з фольклорними даними, ванюдо є засудженою душею тиранічного даймьо, який за життя був сумно відомий своєю жорстокістю: він прив'язував своїх жертв за возом, запряженим волами і тягав їх по дорозі.

• За це він після смерті був призначений охороняти браму Пекла і блукати туди-сюди на шляху між нашим світом і потойбіччям, лякаючи обивателів своєю появою і готовий потягнути з собою душу будь-кого, хто підійде до нього надто близько.