Містичні історії
ФІНАЛ. 19. Ті, хто читають.
Марко не знав, скільки часу минуло відтоді, як він відкрив книгу. Спочатку він намагався читати повільно, уважно розглядаючи кожну сторінку. Потім почав перегортати швидше. Текст здавався знайомим, хоча він ніколи не бачив цих сторінок раніше.
На початку була історія про три удари у двері, потім про дівчину біля вікна. Далі йшли історії про останнього пасажира, дзвінки після опівночі, кімнати, яких не існує, і людей, що з'являються у дзеркалах.
Марко зупинився — це були ті самі історії, які він знайшов в архіві. Але в книзі вони були написані інакше. Вони містили подробиці, яких не було в документах. Думки героїв, їхні страхи, останні слова, навіть те, що вони бачили в ту мить, коли залишалися самі.
Марко перегорнув кілька сторінок. Він прочитав про чорні дерева, про дівчину, яка повернулася після двадцяти трьох років, про материнські листи, про чоловіка, який бачив людей за п'ять хвилин до смерті.
Усе збігалося, він підняв голову й подивився на годинник "00:13". За вікном було тихо і Марко повернувся до книги. На наступній сторінці починався текст, якого він не бачив в архіві:
"Вони завжди вважали, що їхні історії різні. Один боявся дівчини біля вікна. Інший не міг заснути через голос у телефоні. Хтось бачив незнайомця в дзеркалі, а хтось чув кроки за дверима. Вони давали своїм страхам різні імена: Привид, Демон, Прокляття, Пам'ять, Випадковість. Але страх ніколи не мав потреби називатися."
#151 в Містика/Жахи
#1421 в Фентезі
#185 в Темне фентезі
Відредаговано: 09.11.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
