18.3

У кожній папці були фотографії, записи, свідчення й речі, які мали б залишитися в місцях подій. Марко знайшов червону дерев'яну машинку з історії про чорні дерева. Її колеса були вкриті чорним пилом.

У сусідній шухляді лежав білий конверт із написом, виконаним почерком померлої жінки. На окремій полиці стояв маленький годинник, стрілки якого зупинилися на 03:13. А біля нього лежала фотографія дівчини біля вікна.

Марко взяв її до рук, дівчина дивилася просто в об'єктив. Він перевернув знімок, а на звороті було написано:

"Вона бачить тих, хто дивиться першим."

Марко відчув холод у пальцях, а озирнувшись побачив, що у кінці кімнати стояла висока шафа з написом:

"НЕІДЕНТИФІКОВАНІ ПРОЯВИ."

У ній зберігалися матеріали, які не вдалося прив'язати до жодної справи. Марко висунув одну з шухляд, усередині лежали десятки фотографій. На кожній було зображено ту саму темну постать, але в різних місцях. Біля вікна, у дзеркалі, за дверима, серед дерев, в машині таксі.

Обличчя не було видно і все ж Марко відчув, що ця постать дивиться на нього. Він переглянув фотографії уважніше, на одній вона стояла за спиною чоловіка. На іншій — відображалася в телефонному екрані; на третій — була лише темною плямою на стіні.

А на четвертій… Марко перестав дихати, на четвертій фотографії була його квартира, його робочий стіл, крісло. Він сам, схилений над ноутбуком. Фотографія була зроблена з коридору, крізь прочинені двері. Марко перевернув її, а на звороті стояла завтрашня дата.