Містичні історії

12.8

— Як мені повернутися?

Лісник мовчав довго, та коли хлопець зневірився. Чоловік йому відповів:

— Ти повинен знайти дерево, яке ще не стало чорним.

— Але їх більше немає!

— Тоді шукай уважніше.

Лісник підняв ліхтар, і його світло впало на землю. У промені Назар побачив вузьку стежку, що вела між будинками до лісу.

— Якщо знайдеш його, не торкайся кори, — додав чоловік. — І не дивися, що росте з іншого боку.

Назар хотів запитати, що це означає, але лісник уже зникав у темряві. Тому хлопець просто побіг стежкою. Він не знав, скільки часу минуло. Дорога звивалася між чорними деревами, іноді проходила під низькими гілками, а іноді виводила на відкриті галявини, де не було нічого, крім сухої землі. Він шукав хоча б один світлий стовбур, але всі дерева залишалися чорними.

Нарешті попереду з’явився самотній дуб. Його кора була сірою, а широкі гілки вкривало зелене листя. Він ріс посеред невеликої галявини, де земля залишалася чистою. Навколо не було жодного іншого дерева.

Назар наблизився, але зупинився за кілька кроків. Дуб мав вигляд звичайного дерева, проте його стовбур був неприродно тонким для такої високої крони. Коріння не торкалося землі, а зависало над нею, утворюючи темне переплетіння. На гілках не було жодного птаха, а листя залишалося нерухомим, хоча вітер нарешті повернувся. Назар згадав слова лісника:

«Не торкайся кори. І не дивися, що росте з іншого боку».

Лірія Маєр

Подобається

#460 в Містика/Жахи
#2384 в Фентезі
#380 в Темне фентезі

У тексті є: містика, збірка історій, дужедивнісправи

Відредаговано: 26.10.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись