Містичні історії

12.6

Коли він опинився між деревами, повітря раптом стало теплішим. Перед ним лежала дорога до Вербового. Він упізнав її відразу: старий дерев’яний місток через струмок, покинута пасіка й далекі дахи будинків. Назар вибіг на відкриту ділянку й упав на коліна, вдихаючи свіже повітря.

Він вибрався, принаймні так йому здалося. За кілька хвилин Назар дістав телефон. Зв’язок з’явився, а карта показувала, що він перебуває за межами лісу. На годиннику було лише пів на четверту, хоча хлопцеві здавалося, що він провів серед чорних дерев щонайменше кілька годин.

Він підвівся й попрямував до селища. Проте вже за кілька кроків помітив, що щось не так. Дорога була порожньою: не їхали машини, не гавкали собаки, не було чути голосів із дворів. Навіть вітер не ворушив траву. Усі будинки стояли на своїх місцях, але вікна були темними, а двері відчиненими.

Назар наблизився до найближчого подвір’я. На ґанку лежала газета, датована наступним днем. Він підняв її й прочитав заголовок. У місцевій новині повідомлялося про зникнення молодого чоловіка, який вирушив до Старого бору й не повернувся додому. Під заголовком було його ім’я.

Назар випустив газету та кинувся до власного будинку, відчинив двері й увімкнув світло. Усередині все було так, як він залишив: чашка на столі, ноутбук біля вікна, рюкзак на стільці. Проте на стіні висів календар, у якому всі дати були перекреслені до сьогоднішнього дня.

Лірія Маєр

Подобається

#379 в Містика/Жахи
#2187 в Фентезі
#371 в Темне фентезі

У тексті є: містика, збірка історій, дужедивнісправи

Відредаговано: 30.10.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись