Містичні історії
11.12
Вона повернулася додому того самого дня й почала шукати старі фотографії. Батьки не зберегли жодної світлини Соломії, але Марта пам’ятала, що колись бачила дитячий альбом у коробці на горищі. Після кількох годин пошуків вона знайшла його під старими ковдрами.
На більшості фотографій була сама Марта. Вона стояла біля ялинки, сиділа на гойдалці, тримала в руках іграшкового ведмедика. На одному знімку дівчинка стояла біля старої дачі, а поруч із нею виднілася розмита постать, яку хтось намагався стерти з фотографії.
Марта піднесла знімок до світла. На звороті дитячим почерком було написано: «Марта і Соломія. Літо, коли ми знайшли місяць».
Вона відчула, як у кімнаті похолодало. За вікном згущалися сутінки, хоча до заходу сонця залишалося ще кілька годин. Марта підійшла до скла й побачила, що над містом повільно піднімається багряне світло. На небі з’явився червоний місяць.
Він був таким самим, як у її снах, і дивився просто на неї. Марта відсахнулася від вікна, але було вже пізно. На фотографії в її руках постать Соломії стала чіткішою. Маленька дівчинка більше не стояла біля дачі. Вона була в лісі, серед темних дерев, і тримала за руку іншу дитину, Марту.
На звороті фотографії проступили нові слова, яких раніше не було: «Ти обіцяла повернутися».
Дівчина впустила знімок, а в коридорі почувся тихий шелест, наче хтось провів долонею по сухому листю. Потім запахло мокрою землею, а з-під дверей повільно потягнувся білий туман.
#569 в Містика/Жахи
#2610 в Фентезі
#373 в Темне фентезі
Відредаговано: 21.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
