10.10

Господиня відчула, як у неї похололи пальці, й негайно покликала чоловіка. Коли він підійшов і побачив фотографію, то зблід та відступив від екрана.

— Видали її, — прошепотів він.

Жінка спробувала це зробити, але знімок не зник. Щойно вона натискала кнопку видалення, фотографія знову з'являлася в галереї, наче телефон відмовлявся її відпускати. Тієї ночі чоловік прокинувся від тихого шепоту, який лунав просто біля його вуха. Голос був жіночим і здавався до болю знайомим.

— Тепер ти нас бачиш.

Він не розплющив очей і не поворухнувся, боячись навіть уявити, хто стоїть поруч. Але найстрашнішим було те, що голос пролунав не з боку дверей і не з коридору. Він лунав просто над близько

АРХІВ №143

Об'єкт: «Та, що стоїть за спиною».

Об'єкт не має встановленої фізичної форми, а його перші прояви найчастіше фіксуються у дзеркалах, на фотографіях та в інших поверхнях, здатних відображати людську постать. Безпосередньо побачити об'єкт, не використовуючи відображення, досі не вдалося.

Після першого зафіксованого контакту об'єкт поступово скорочує відстань до обраної особи. Причини та механізм цього наближення залишаються невідомими. У низці випадків об'єкт відтворював голоси близьких людей, використовуючи їх для встановлення контакту.

Основне правило взаємодії: якщо ви відчуваєте чиюсь присутність за спиною, не намагайтеся обернутися, щоб перевірити, чи справді там хтось є.

Особи, які порушували це правило, згодом зникали за обставин, що не дозволяли встановити їхнє місцеперебування. Водночас їхні зображення продовжували з'являтися на фотографіях інших людей, причому відстань між постаттю та новою особою поступово скорочувалася.