Містичні історії
9. Лялька на горищі.
Коли Марина вперше побачила ляльку, вона сиділа на старому дерев’яному стільці. Горище було завалене речами попередніх власників: коробками з пожовклими листами, поламаними рамами, старими книжками, дитячим велосипедом без одного колеса та меблями, які ніхто не захотів забирати.
Лялька стояла серед усього цього безладу так, ніби її навмисно посадили на стілець і залишили чекати. Вона була старою. Настільки старою, що Марина навіть не змогла визначити, з якого року.
Порцелянове обличчя вкрилося тонкою сіткою тріщин. На лівій щоці не вистачало маленького шматочка фарби. Світле волосся збилося в жорсткі пасма. На ній була вицвіла блакитна сукня з мереживом на комірці. Але найбільше дивували її очі. Вони були темно-карі скляні та неприємно живі. Марина підійшла ближче.
— Яка ж ти страшна…
Вона усміхнулася сама собі й підняла ляльку. Під нею на стільці лежав клаптик паперу. На ньому дитячим почерком було написано:
«Не залишай її в кімнаті.»
Марина прочитала запис двічі, потім поклала ляльку назад.
— Дивна сімейка, — пробурмотіла вона і спустилася вниз.
Тієї ночі лялька сиділа на стільці, Марина була впевнена. Наступного ранку вона знову піднялася на горище. Лялька сиділа на підлозі, Марина зупинилася. Вона пам’ятала, що залишила її на стільці.
Можливо, лялька впала, вона підійшла ближче. Лялька сиділа, притулившись спиною до старої шафи. Її руки лежали на колінах, а голова була трохи нахилена.
#569 в Містика/Жахи
#2610 в Фентезі
#373 в Темне фентезі
Відредаговано: 21.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
